Німецька Східно-Африканська рупія

Рупія Німецької Східної Африки

Deutsch-Ostafrikanische Rupie (нім.)

15 рупій, 1916, Au
15 рупій, 1916, Au
Територія обігу
Емітент Німецька імперія

Німецька Східна Африка ( Королівства Танганьїки, Бурунді та Руанди)

Похідні та паралельні одиниці
Дробові 1890-1904: 64 пеза (1⁄64 пеза)
1904-1916: 100 галерів (1⁄100 галерів)
Монети і банкноти
Монети 1 пеза, 1⁄2, 1, 5, 10, 20 галерів, 1⁄4, 1⁄2, 1, 2, 15 рупій
Банкноти 1905: 5, 10, 50, 100 рупій; 1912: 500 рупій. 1915-1917: 1, 5, 10, 20, 50, 200 рупій
Історія
Дата 1890
Початок вилучення 1920
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Німецький Східно-Африканський банк. Берлінський (А), Гамбургський (J), Таборський (Т) монетні двори
Курси на 1890-1920

Німецька східноафриканська рупія (нім. Deutsch-Ostafrikanische Rupie) — Грошова одиниця Німецької Східної Африки, яка знаходилась в обігу 1890—1916 роки. Повністю демонетизована у 1920 році. Початково 1 рупія дорівнювала 64 пезам. З 1904 року 100 галерам.

Історія

З самого початку колонізації східного узбережжя Африки панівною валютою була індійська рупія та талер Марії Терезії. В 1890 році Німецька Східно-Африканська Компанія (нім. Deutsch-Ostafrikanische Gesellschaft) придбала право на карбування власних монет. Назву грошовій одиниці було вирішено залишити в рупіях, розмінні монети карбувалися в пезах (Німецька назва монети пеза походить від назви індійської дрібної монети пайси). Спочатку німецька східноафриканська рупія повністю відповідала вартості індійської рупії. У 1896 році талер Марії Терезії вилучили з обігу шляхом заборони використання його як платіжного засобу на територіях колонії. До 1904 року німецька східноафриканська рупія по тій системі, що й індійська рупія, розділялася на 64 пези. В обігу, паралельно з рупією, знаходилася німецька марка. Фіксований обмінний курс дорівнював 1½ рупії за 2 марки. В свою чергу 1 союзний талер дорівнював 2 рупіям. В лютому 1904 року відбулася демонетизація. Компанія вирішила перейти на десяткову систему. 1 рупія стала дорівнювати 100 галерам. З 21 травня 1904 року індійська рупія втратила статус законного платіжного засобу на територіях Німецької Східної Африки, хоча довгий час ще перебувала в обігу. На монетах нового зразка скоротився надпис. На нових монетах не карбувалося слово «компанія» (нім. Deutsch Ostafrika). Монети, номіновані в пезах, знаходилися в обігу до 1 квітня 1905 року. У 1905 році було ухвалене рішення про друк банкнот на Берлінському монетному дворі. У 1909 році в Дар-ес-Саламі був створений Німецький Східноафриканський банк, який отримав право випуску банкнот у типографіях банку. У 1915-1917 роках банк випускав тимчасові банкноти (англ. Interims-Banknote). Після англо-бельгійської окупації колонії, німецька східноафриканська рупія знаходилася в обігу паралельно з валютами нових країн-колонізаторів. У Танганьїці рупія знаходилася в обігу паралельно з британською східноафриканською рупією. У 1920 році обидві валюти змінив східноафриканської шилінг. На територіях Руанди та Бурунді німецька східноафриканська рупія знаходилася в обігу паралельно з конголезьким франком, який у 1916 році повністю витіснив рупію.

Монети

Перші монети, які почала карбувати Німеччина для своєї колонії, хоч і містили зображення імператора Вільгельма II, але не перебували в обігу на території метрополії. Держава не гарантувала стабільності курсу й обміну на імперські гроші. Фактично перші монети німецької Східної Африки були лише приватним карбуванням Компанії. Відповідно на зворотному боці срібних монет був зображений не герб, а герб Компанії. Характерним було те, що німецькі монети повністю відповідали за вмістом британській індійській рупії. Наприкінці XIX на початку XX століття золото та срібло постійно змінювалося в курсі. Але якщо британські срібні монети вільно обмінювалися й далі на золоті за собівартістю, то у Німецької Східноафриканської Компанії такої можливості не було. Це привело до того, що німецькі монети, будучи еквівалентними за вагою та пробою британським, обмінювалися на них по курсу 3\4 британської рупії за одну німецьку. Компанія, за домовленістю з Німецькою імперією, від 15 листопада 1902 року відмовилося від карбування власних монет. Але у 1904 році було вирішено відновити карбування монет у новому співвідношенні. З початком Першої світової війни карбування срібної рупії припинилося. У 1916 році, на монетному дворі м. Табора, було виготовлені останні латунні та бронзові монети Компанії, а також золота монета номіналом в 15 рупій. До 1916 року бронзові, мідно-нікелеві та срібні монети карбувалися в Берліні (A) та Гамбурзі(J). Всі монети зразка 1916 року карбувалися в Таборі.

В обігу знаходилися монети номіналами: 1890-1905: 1 пеза, 1⁄4, 1⁄2, 1, 2 рупій; 1905-1916: 1⁄2, 1, 5, 10, 20 галерів, 1⁄4, 1⁄2, 1, 15 рупій.

Аверс Реверс Номінал Роки карбування Метал Монетний двір Діаметр, мм Вага, гр Тираж в цілому Примітки
1 піза 1890-1892 Cu A
(не вказаний на монеті) 		25,2 6,52 41.092.335 Гравер аверсу - Отто Шульц (нім. Otto Schultz)

Гравер реверсу - Еміль Вайганд (нім. Emil Weigand)

½ галери 1904-1906 Bronze A, J Подібна до 1 галера зразка 1904-1913
1 галер 1904-1913 Bronze A, J
5 галерів 1908-1909 Bronze A, J 37 Подібна до 1 галера зразка 1904-1913
5 галерів 1913-1914 Cu-Ni A, J Подібна до 10 галерів зразка 1908-1914
5 галерів 1916 Brass T 3.000.000 Подібна до 20 галер зразка 1916
10 галерів 1908-1914 Cu-Ni A, J
20 галерів 1916 Brass T
1⁄4 рупії 1891, 1898, 1901 Ag, 917 A
(не вказаний на монеті) 		2,91 526.668[1]
1⁄4 рупії 1904, 1906, 1907, 1909—1914 Ag, 917 A, J 2,91 3.100.000[2]
½ рупії 1891, 1897, 1901 Ag, 917 A
(не вказаний на монеті) 		25 5, 8319 358.342[1] Подібна до 1⁄4 рупії зразка 1891, 1898, 1901
½ рупії 1904, 1906, 1907, 1909—1914 Ag, 917 A, J 5,83 1.640.000[3] Подібна до 1⁄4 рупії зразка 1904, 1906, 1907, 1909—1914
1 рупія 1890—1894, 1897—1902 Ag, 917 A
(не вказаний на монеті) 		11, 6638 2.299.057[4]
1 рупія 1904—1914 Ag, 917 A, J 11,66 11.830.000[5] Подібна до 1⁄4 рупії зразка 1891, 1898, 1901
2 рупія 1893, 1894 Ag, 917 A
(не вказаний на монеті) 		23,32 50.854[6] Подібна до 1⁄4 рупії зразка 1891, 1898, 1901
15 рупій[7] 1916 Au, 750 Т 7,17 16.198[8]

Цікаві факти

  • У 1890 році була викабувана Берлінським монетним двором монета номіналом в 1 пезу (нім. pesa).. Спочатку планувалося зобразити імператора, але ідея була відхиленою так як ця монета мала дрібний номінал, а зображення імператора, згідно імперського закону Німеччини, дозволялося лише на срібних монетах.
  • Монети, зразка 1916 року виготовлені на монетному дворі в м. Табора. Вони карбувалися з переплавлених гільз. Часом зустрічаються монети цього часу зі слідами від капсульних отворів та каліброваного обідка.[9]
  • Монета номіналом в 2 рупії дуже цінувалася серед місцевого населення, так як за розміром нагадувала союзний талер. В наші часи знайти цю монету в доброму стані фактично неможливо.
  • Золоту монету, зразка 1916 року називали «Фунтом Табори» (англ. Tabora Pound). Монета була більш наближеною за вмістом золота до британського фунта.

Банкноти

Банкноти постійного випуску

Початково банкноти Німецької Східної Африки виготовлялися в Берліні на фабриках Імператорського монетного двору. У 1909 році в Дар-ес-Саламі був створений Німецький Східно-африканський банк, який отримав право випуску банкнот в типографіях банку. Відомі банкноти постійного випуску, виготовлені Берлінським монетним двором, номіналами: 5, 10, 50, 100, 500 рупій.

Банкноти постійного випуску виготовлені на монетному дворі в Берліні
(Серія 1905-1912 років)
Номінал Рік Зображення Розмір
5 рупія 1905
10 рупій 1905
50 рупій 1905 300x197 мм
100 рупій 1905 300x189 мм
500 рупій 1912

Тимчасові грошові знаки

Під час Першої світової війни Німецька Східна Африка була майже повністю ізольована від Німецької імперії. Срібна монета перебувала не як грошова одиниця, а використовувалася здебільшого в комерційних цілях. Колоніальний уряд ухвалив рішення про друк тимчасових банкнот (нім. Interims-Banknote). Урядом було укладено угоду з друкарською компанією «Deutsch-Ostafrikanische Zeitung», яка випускала щоденну газету в Дар-ес-Саламі[10]. 15 березня 1915 року на цій фірмі було випущено першу тимчасову купюру номіналом в 20 рупій.[11] Спочатку її виготовили на білій тканині, згодом на папері, пізніше на цупкій тканині. У зв'язку з повоєнними обставинами і постійним дефіцитом не лише на продукти, «купюри» друкувалися навіть на шматках шпалер чи обгортках.

Надпис німецькою мовою на аверсі 1 рупієвої банкноти: «Тимчасова банкнота. Німецький Східноафриканський банк виплачуватиме, без перевірки особистості, 1 рупію зі свого офісу у Східноафриканському протектораті».[11] На реверсі: «За фальсифікацію купюр карається каторгою сроком на 2 роки». Казначейські записи свідчать про те, що усього цих купюр було виготовлено 8.876.741 екземплярів.[12] В обігу знаходились тимчасові банкноти номіналами: 1, 5, 10, 20, 50, 200 рупій

Тимчасові грошові знаки Першої світової війни
(Серія 1915-1917 років)
Номінал Рік Зображення Розмір
1 рупія 1916 105×63 мм
5 рупій 1915 118x72 мм
10 рупій 1916 130x88 мм
20 рупій 1915 156x99 мм
50 рупій 1915 150x98 мм
200 рупій 1915

Примітки

  1. ↑ а б Jaeger, 2001, с. 696.
  2. ↑ Jaeger, 2001, с. 703.
  3. ↑ Jaeger, 2001, с. 704.
  4. ↑ Jaeger, 2001, с. 697.
  5. ↑ Jaeger, 2001, с. 705.
  6. ↑ Jaeger, 2001, с. 698.
  7. ↑ The 1916 "Tabora Pound" - 15 Rupien Gold Coin
  8. ↑ Krause, Chester L. and Clifford Mishler, 1901, с. 867.
  9. ↑ German East African "gun metal coin"
  10. ↑ Sandrock, 2002, с. 17.
  11. ↑ а б Sandrock, 2002, с. 20.
  12. ↑ Sandrock, 2002, с. 34.

Література

  • Krause, Chester L. and Clifford Mishler (1991). Standard Catalog of World Coins: 1801–1991 (18th ed. ed.). Krause Publications. ISBN 0-87341-150-1.
  • Pick, Albert (1994). Standard Catalog of World Paper Money: General Issues. Colin R. Bruce II and Neil Shafer (editors) (7th ed.). Krause Publications. ISBN 0-87341-207-9.
  • Jaeger K. Die deutschen Münzen seit 1871. — 17. Auflage. — Basel: H. GIETL VERLAG & PUBLIKATIONSSERVICE GMBH MÜNZEN UND MEDAILLEN AG, 2001. — 757 p.
  • Cuhaj, George S., ред. (2009). Standard Catalog of World Coins 1801–1900 (вид. 6). Krause. ISBN 978-0-89689-940-7.
  • Cuhaj, George S., ред. (2010). Standard Catalog of World Paper Money General Issues (1368-1960) (вид. 13). Krause. ISBN 978-1-4402-1293-2.
  • Sandrock, John E. (September 2002). A Monetary History of German East Africa (PDF). Numismatics International. 37 (9): 255–83 (PDF 1–36).

Джерела