Нікітін Олексій Сергійович

Олексій Сергійович Нікітін
Народився7 січня 1967(1967-01-07) (58 років)
Київ
Діяльністьпрозаїк
Сфера роботимемуарна літератураd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, повість[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, роман[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і фізика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materфізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська
Роки активностіз 2000 року
ПреміїПремія імені Володимира Короленка (2000) Премія імені Шолом-Алейхема (2024)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікітін.

Нікітін Олексій Сергійович (7 січня 1967, Київ) — український російськомовний письменник.

З життєпису

В 1985—1987 служив у війську. 1990 року закінчив фізичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював інженером з радіаційної медицини (1990—1992), підприємцем, розробляв аварійну систему пилеподавлення Об'єкту «Укриття» Чорнобильської АЕС, журналістом, видавав журнал «Фабула», був редактором альманаху «Арьергард».

В 2014 вів рубрику Diario Ucraino (Український щоденник) в італійській газеті l'Unita.

Член Національної спілки письменників України, член Українського ПЕН[2].

Живе та працює в Києві. Чоловік письменниці Євгенії Чуприни.

Нагороди

Нагороди
Попадання до лонг-листу премій
  • Роман «Истеми»: Лонг-лист премії НОС (Новая словесность), Росія, 2011;
  • Роман «Маджонг»: Лонг-лист премії «Большая книга», Росія, 2012.

Твори

Збірки оповідань
  • «Рука птицелова» Київ, «Фенікс» 2000.
Романи[6]
  • «Три жизни Сергея Бояршинова, банкира и художника», Київ, «Радуга» № 9,10, 2003.
  • «Окно на базар» Москва, «Дружба народов» № 6, 2003.
  • «Истеми» Москва, Ad Marginem, 2011. (переклад англійською 2013 та 2016, італійською 2013)
  • «Маджонг» Москва, Ad Marginem, 2012.
  • «Victory Park», Москва, Ad Marginem, 2014. (переклад франзузькою 2017, італійською 2019)
  • «Шкиль-моздиль» Москва, «Дружба народов» № 1, 2016.
    • (передрук) «Шкиль-моздиль» (під назвою «Санитар с Институтской») Київ, «Люта справа», 2016.
  • «От лица огня» Київ, Лаурус, 2021.

Переклади українською

  • Олексій Нікітін. «Victory Park». Переклад з російської: Вікторія Меренкова. Харків: Фабула. 2016. 416 стор. ISBN 978-617-09-2935-8
  • Олексій Нікітін. «Маджонг». Переклад з російської: О. Якименко. Харків: Фабула. 2017. 416 стор. ISBN 978-617-09-3528-1
  • Олексій Нікітін. «Бат-Амі» (От лица огня). Переклад з російської: З. Александрова. Київ: Фенікс. 2021. 830 стор. ISBN 978-966-136-816-2

Примітки

  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Нікітін Олексій Сергійович — Український центру Міжнародног ПЕН-клубу
  3. ↑ , Україна, 2002Літературна премія імені Володимира Короленка Журнал «Дніпро».
  4. ↑ Объявлен «длинный список» соискателей «Русской Премии» по итогам 2013 года. russpremia.ru. 20.03.2014 (рос.)
  5. ↑ Конкурс «Русская Премия» объявил имена лауреатов 2013 года. russpremia.ru. 25.03.2014 (рос.)
  6. ↑ Нікітін Олексій на сайті видавництва Фабула

Посилання