Нікорник чорноголовий

Нікорник чорноголовий
Чорноголовий нікорник (Малаві)
Чорноголовий нікорник (Малаві)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тамікові (Cisticolidae)
Рід: Нікорник (Apalis)
Вид: Нікорник чорноголовий
Apalis melanocephala
(Fischer & Reichenow, 1884)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Burnesia melanocephala
Посилання
Вікісховище: Apalis melanocephala
Віківиди: Apalis melanocephala
ITIS: 558688
МСОП: 22713811
NCBI: 483061

Ніко́рник чорноголовий[2] (Apalis melanocephala) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає в Східній Африці.

Підвиди

Виділяють дев'ять підвидів:[3]

  • A. m. nigrodorsalis Granvik, 1923 — центральна Кенія;
  • A. m. moschi Van Someren, 1931 — південно-східна Кенія, східна Танзанія;
  • A. m. muhuluensis Grant, CHB & Mackworth-Praed, 1947 — південно-східна Танзанія;
  • A. m. melanocephala (Fischer, GA & Reichenow, 1884) — східне узбережжя Африки від південного Сомалі до північно-східної частини Танзанії;
  • A. m. lightoni Roberts, 1938 — Східне Зімбабве, Центральний Мозамбік;
  • A. m. fuliginosa Vincent, 1933 — південь Малаві;
  • A. m. tenebricosa Vincent, 1933 — північ Мозамбіку;
  • A. m. adjacens Clancey, 1969 — нагір'я східної частини Малаві;
  • A. m. addenda Clancey, 1968 — південь Мозамбіку.

Поширення і екологія

Чорноголові нікорники поширені в Сомалі, Кенії, Танзанії, Малаві, Мозамбіку та в Зімбабве. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, у сухих лісах і чагарникових заростях.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Apalis melanocephala. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 15 серпня 2021.

Посилання