Ніколаус Беньямин Ріхтер

Ніколаус Беньямин Ріхтер
Народився5 лютого 1910(1910-02-05)
Neustädteld, Шнеєберг, Amtshauptmannschaft Schwarzenbergd, Kreishauptmannschaft Zwickaud, Саксонське королівство, Німецький Райх
Помер26 листопада 1980(1980-11-26) (70 років)
Потсдам, НДР
Країна Німеччина
Діяльністьастроном
Alma materГеттінгенський університет
Лейпцизький університет[1]
ЗакладSonneberg Observatoryd
ЧленствоЛеопольдина

Ніколаус Беньямін Ріхтер (нім. Nikolaus Benjamin Richter; 5 лютого 1910(19100205) — 26 листопада 1980) — німецький астроном.

Біографія

Народився в Нейштедтеле (нині — Нове Мястечко, Польща). У 1929—1935 навчався в Геттінгенському та Лейпцизькому університетах. У 1935—1945 був асистентом в Бабельсберзькій обсерваторії, в 1946—1947 працював у Берлінському університеті, у 1947—1960 — в Зоннеберзькій обсерваторії. З 1960 очолював Таутенбурзьку обсерваторію імені К.Шварцшильда (з 1965 — професор).

Основні праці в області фізики комет і позагалактичній астрономії. Розвинув і застосував метод еквіденсит для вивчення структури протяжних небесних об'єктів, зокрема комет. Спільно з В.Хегнер склав ізофотометричний атлас комет (т. 1 1969, т. 2 1979). Досліджував фотометричні властивості пилових частинок різних земних мінералів і порівняв їх з результатами спостережень міжпланетної речовини. Займався статистикою і фотометрією компактних галактик і позагалактичних блакитних об'єктів. Припустив, що багато з цих об'єктів є квазарами; згодом це підтвердилося спостереженнями червоного зсуву ліній у їхніх спектрах.

Автор книг «Статистика і фізика комет» (1954), «Природа комет» (1963).

Член Німецької академії натуралістів «Леопольдина» (1972), очолював в ній секцію астрономії, президент Комісії N 15 «Фізичні дослідження комет» Міжнародного астрономічного союзу (1973—1976).

Джерела

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Рихтер Николаус Беньямин. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)

Посилання


  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.