Нівіна Людмила Діонісівна

Людмила Нівіна
Народження	27 грудня 1919(1919-12-27) Харків
Смерть	9 червня 2015(2015-06-09) (95 років) Київ
Країна (підданство)	СРСР   Україна
Навчання	Харківський національний університет будівництва та архітектури
Діяльність	архітекторка
Праця в містах	Львів
Премії
Нівіна Людмила Діонісівна у Вікісховищі

Людмила Діонісівна Нівіна (27 грудня 1919, м. Харків — 9 червня 2015[1], Київ[2]) — українська архітекторка, лавреатка Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1980).

Біографія

У 1937—1946 роках навчалася на архітектурному факультеті Харківського інженерно-будівельного інституту. Від 1946 року працювала в різних проєктних установах Львова. Авторка багатьох споруд у Львові. Співавторка містобудівних проєктів. 1980 року в складі творчого колективу відзначена Премією імені Тараса Шевченка.

Участь у проєктах

Діяльність у Львові

• П'ятиповерховий житловий будинок на розі нинішніх вулиць Городоцької та Озаркевича (початок 1950-х, співавтор Павло Конт)[3]
• Житловий будинок на вулиці Гвардійській, 28а. Сміливий проєкт 1953 року із ризалітом, що сильно виступає відносно основного об'єму, при реалізації було сильно спрощено.[3]
• Житловий будинок на розі нинішніх вулиць Олени Степанівни та Братів Міхновських (1955)[4].
• Малоповерхова житлова забудова нинішньої вулиці Пасічної (1957, співавтор Генріх Швецький-Вінецький).
• Проєкт першої черги забудови вулиці Стрийської (1960-ті).
• Готель «Львів» на нинішньому проспекті Чорновола, 5 (1965, співавтори Павло Конт, Анатолій Консулов). За основу взято типовий проєкт готелю на 400 місць, який було розширено від вулиці Зернової, кількість місць доведено до 685.
• Готель «Дністер» на вулиці Матейка, 6, спроєктований ще 1970 року, будівництво завершене у 1982 році (співавтори Анатолій Консулов, Ярослав Мастило).
• Забудова п'яти- і дев'ятиповерховими будинками львівського мікрорайону «Сріблястий». Проєкт 1979—1980 років реалізовано частково. Співавтори архітектори Зіновій Підлісний, Сергій Зем'янкін, інженер Я. Корнільєв. За цей проєкт 1980 року колектив нагороджено Премією імені Тараса Шевченка.
• Палац культури управління профтехосвіти імені Ю. Гагаріна із залою на 800 місць на нинішній площі Петрушевича, 2 (1961). У 1985 році добудовано четвертий поверх. Нині тут розташований Палац культури учнівської молоді.
• Проєкт багатоповерхової забудови селища Жовтневого (нинішній житловий масив Левандівка; у співавторстві з Р. Бекесевичем, П. Гудимовим, Раїсою Федотовською та іншими).
• Корпус науково-дослідного інституту промбудматеріалів (нині ДП «Львівський державний науково-дослідний і проектний інститут „ЛьвівбудНДІпроект“») на вулиці Тернопільській, 10[5].
• Приміщення кінотеатру «Жовтень», на сучасній вул. Любінській, 93, за переробленим типовим проєктом (1978).

• 
  Готель «Дністер»
• 
  Вулиця Городоцька, 85.
• 
  Готель «Львів»
• 
  Палац культури учнівської молоді

Примітки

1. Юрий Джигиль Архитектор Людмила Нивина // А+С. — 2015. — № 1—2. — С. 152—153.
2. Комітет Премії Шевченка
3. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 597. — ISBN 978-966-7022-77-8.
4. Моркляник О. І. Впровадження типового проєктування в житлове будівництво Львова у період з кінця 40-х — першої половини 50-х років XX ст. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — № 632. — 2008. — С. 28.
5. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 152.

Джерела

• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 422 . — ISBN 5-88500-042-5.
• Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 198, 199, 212, 219, 229, 230, 234.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.

Портал «Мистецтво»