Ню1 Стрільця

Nu¹ Стрільця

Розташування ν¹ Стрільця (обведено)
Дані спостереження Епоха J2000.0
Сузір’я	Стрілець
Пряме піднесення	18^г 54^х 10.17695^с[1]
Схилення	−22° 44′ 41.4247″[1]
Видима зоряна величина (V)	+4.86[2]
Характеристики
Спектральний клас	G2/K1 Ib/II + B9.2p[3]
Показник кольору (B−V)	+1.43[2]
Показник кольору (U−B)	+1.34[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	−11.57[4] км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: +4.291[4] мас/р Схил.: −7.786[4] мас/р
Паралакс (π)	2.3170 ± 0.2139 мас[4]
Відстань	1400 ± 100 св. р. (430 ± 40 пк)
Абсолютна зоряна величина (MV)	−3.91[5]
Фізичні характеристики
Радіус	101[4] R☉
Світність	3,464[4] L☉
Ефективна температура	4,401[4] K
Інші позначення
Ainalrami, ν¹ Sgr, 32 Sgr, BD−22°4907, HD 174974, HIP 92761, HR 7116, SAO 187426, WDS J18542-2245[6]
Посилання
SIMBAD	дані для nu.01+Sgr

Ню¹ Стрільця (ν¹ Стрілець, скорочено Nu¹ Sgr, ν¹ Sgr) — потрійна зоряна система приблизно за 1100 світлових років від Землі. Її три компоненти позначаються як Nu¹ Sagittarii A (офіційна назва Ainalrami [ɛnəlˈreɪmi], традиційна назва системи),[7] B і C. A і B самі утворюють спектроскопічну подвійну систему. Система знаходиться на 0,11 градуса на північ від екліптики.

Номенклатура

ν¹ Стрільця (лат. Nu¹ Sagittarii) — це позначення системи Байєра.

Ню¹ і Ню² Стрільця (разом позначений Nu Sagittarii) носили традиційну назву Айн аль-Рамі, що походить від арабського عين الرامي ʽain al-rāmī, що означає «око лучника». У 2016 році IAU організував робочу групу з імен зірок (WGSN)[8] для каталогізації та стандартизації власних імен для зірок. WGSN вирішила приписувати власні назви окремим зіркам, а не цілим системам[9]. Він схвалив назву Ainalrami для компонента Nu¹ Sagittarii A 5 вересня 2017 року, і тепер він включений до списку схвалених IAU імен зірок[7].

Ню¹ і Ню² Стрільця, разом із Тау Стрільця, Псі Стрільця, Омегою Стрільця, 60 Стрільця і Дзетою Стрільця були Аль-Удхій, Страусиним гніздом.

Властивості

Ню¹ Стрільця A — яскравий гігант спектрального типу K1, який має видиму зоряну величину +4,86. Це мікрозмінна з частотою 0,43398 циклів на день і амплітудою 0,0078 величини. У 1982 році було виявлено, що він має більш гарячого супутника, Nu¹ Стрільця B, швидко обертову зірку типу B9. Парна орбіта обертається з періодом приблизно 370 днів. Супутник із величиною +11,2, компонент C, обертається далі на орбіті на 2,5 кутових секунди від основного.

Примітки

1. van Leeuwen, F. (2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600.
2. Lutz, T. E.; Lutz, J. H. (June 1977), Spectral classification and UBV photometry of bright visual double stars, Astronomical Journal, 82: 431—434, Bibcode:1977AJ.....82..431L, doi:10.1086/112066.
3. Parsons, Sidney B.; Ake, Thomas B. (1998), Ultraviolet and Optical Studies of Binaries with Luminous Cool Primaries and Hot Companions. V. The Entire IUE Sample, The Astrophysical Journal Supplement Series, 119 (1): 83, Bibcode:1998ApJS..119...83P, doi:10.1086/313152.
4. Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties). 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051. Gaia DR2 record at VizieR.
5. Cardini, D. (January 2005), Mg II chromospheric radiative loss rates in cool active and quiet stars, Astronomy and Astrophysics, 430: 303—311, arXiv:astro-ph/0409683, Bibcode:2005A&A...430..303C, doi:10.1051/0004-6361:20041440, S2CID 12136256.
6. nu01 Sgr. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 6 липня 2017.
7. Naming Stars. IAU.org. Процитовано 16 грудня 2017.
8. IAU Working Group on Star Names (WGSN). Процитовано 22 травня 2016.
9. WG Triennial Report (2015-2018) - Star Names (PDF). с. 5. Процитовано 14 липня 2018.