Нусі-Бе
Нусі-Бе (малаг. Nosy Be, [ˌnusʲ ˈbe], укр. Великий острів) — вулканічний острів та однойменний департамент регіону Діана, біля північно-західного узбережжя Мадагаскару[1]. ІсторіяОстрів Носи Бе вперше вийшов на арену історії Мадагаскару, коли король Радама I оголосив, що він має намір підкорити та об'єднати весь Мадагаскар. Цей план був в результаті досягнутий в 1837 році при королеві Ранавалуні I. Французи почали колонізацію острова з 1840 року, тут вони заснували форпост під назвою Гелл-Вілл (від імені французького адмірала де Гелла). У 1849 році рабство на острові було скасовано французами, це викликало обурення місцевих малагасійських рабовласників, які об'єдналися і підняли повстання проти французької адміністрації. ГеографіяОстрів, який виник в результаті вулканічної діяльності кількох вулканів, розташований у затоці Ампасіндава[fr] Мозамбіцької протоки, в районі північно-західного узбережжя Мадагаскару, за 11 км на захід від півострова Амбату острова Мадагаскар і належить до регіону Діана і адміністративно має статус департаменту цього регіону. Острів має площу 325 км², при довжині (з півночі на південь) — 26 км, та максимальній ширині до 20 км. Його населення станом на 2013 рік становило 73 010 осіб, з них майже половина проживає в адміністративному центрі департаменту Носи Бе — Гелл-Вілл (малаг. Андоани) (39 500 осіб, 2013). Найбільша висота, конус вулкана Локобе[fr] — 455 м, є найвищою точкою острова(13°24′28.16″ пд. ш. 48°18′52.28″ сх. д. / 13.4078222° пд. ш. 48.3145222° сх. д.). Другою за висотою вершиною острова є вулкан Пассот — 329 м, (13°19′19″ пд. ш. 48°13′44″ сх. д. / 13.32194° пд. ш. 48.22889° сх. д.), на схилах якого розташовано одинадцять озер вулканічного походження, найбільше з яких — Ампарігібемер[nl]. КліматНоси Бе має тропічний клімат. Найбільш вологим є літо (грудень, січень, лютий). Масив Тсаратанана[en] острова Мадагаскар, частково захищає острів від сильних північно-східних вітрів, що впливають на регіон в серпні або під час тропічної депресії.
ТуризмДо проголошення незалежності Мадагаскару 26 червня 1960 року, економіка острова була заснована на сільському господарстві. Починаючи з 1960 року, на Носи Бе починає поступово розвиватися туризм. Проте, станом на 2011 рік, відсутність інфраструктури (дороги, водопостачання), попри відкриття нових готелів у 2010 і 2011 роках рівень туризму залишався доволі низьким, що викликає низьке заповнення готелів. Галерея
Примітки
Посилання
|