|
Нуньо Фрейре де Андраде
Ну́ньо Фре́йре де Андра́де (ісп. Nuño Freire de Andrade, бл. ? — бл. 1372) — галісійський лицар, магістр Ордену Христа в Португалії (1357—1373). Представник шляхетського Андрадського дому. Народився в Коруні, Кастилія. Син галісійського шлятича Руя Фрейре де Андраде й Інес Гонсалвес де Сотомайор[2]. Рідний брат Фернана Переса де Андраде[2]. Емігрував до Португалії. Служив при дворі португальських королів Педру I й Фернанду I. Вперше згадується у документах як один із 12 найближчих васалів Педру, коли той ще був інфантом (1355)[3]. Брав участь у міжуособній війні останнього із батьком, португальським королем Афонсу IV (1355—1357)[3]. Після інтронізації Педру став магістром Ордену Христа (1357)[1]. Займався вихованням його сина-бастарда Жуана, майбутнього короля[4]; добився для нього посту магістра Авіського ордену (1364). Поєднував духовне служіння зі світською посадою головного канцлера королівства, що було незвичним для того часу. Збудував резиденцію магістрів Ордену в Феррейрі-ду-Зезере (1362)[5]. Разом із іншими представниками галісійської знаті при португальському дворі брав участь у фернандових війнах на боці Португалії (1369—1372)[6]. Був управителем Корнуні та Гуарди (1369–1371)[5]. Помер у Португалії. Імена
ПриміткиДжерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||
