Нордичні прибульці

Нордичний прибулець (зліва) і людина (праворуч)

Нордичні прибульці описуються деякими контактерами і уфологами як людиноподібні істоти, схожі на європейців, або точніше — на вихідців з країн Скандинавії.

Зовнішній вигляд

Нордфі часто описують як двометрових чоловіків і жінок з довгим світлим волоссям і блакитними очима[1]. Їх шкіра має відтінок від блідо-рожевого до засмаглого[2], і вони, як відзначають свідки, носять обтягуючий одяг[1]. У 1950-х роках надходило дуже багато повідомлень про даний тип прибульців, але в подальшому така інформація стала надходити набагато рідше, так як Сірі витіснили Нордів в повідомленнях контактерів. Але і зараз, час від часу, свідоцтва про нордичних прибульців проскакують в уфологічній літературі[3]. Деякі дослідні організації, такі, як «UFO Contact Center International», вважають батьківщиною нордичних прибульців зоряне скупчення Стожари[4].

Характер

Норди описуються як доброзичливі або навіть «чарівні» істоти, які хочуть дружньо спостерігати за земною цивілізацією і спілкуватися з людьми. Контактери відзначали, що норди стурбовані проблемами навколишнього середовища, світовою військово-політичною напруженістю і могли передавати думки телепатично[3]. Американський соціальний працівник Джон Карпентер повідомив, що, за словами запрошених Нордами на свої кораблі, нордичні прибульці схожі на дбайливих батьків: вони пильні, молоді, ласкаві, ввічливі, часто посміхаються і все знають[1]. Стефані Келлі-Романо говорить про те, що норди «часто асоціюються з духовним зростанням і любов'ю й виступають в якості захисника контактера»[5].

Кілька контактерів стверджували, що нордические прибульці попереджали про греїв[3], але інші говорили, що бачили Нордів в таких же космічних кораблях, як у сірих[1]. У таких повідомленнях норди часто інтерпретуються як лідери, а сірі - їх підлеглі[2]. Дженні Ренделс пише, що хоча вона вважає Нордів, безумовно, причетними до викрадень людей, але вона вважає, що контакт з ними менш небезпечний для людини, ніж з Сірими[6].

Термінологія і твердження про контакти

Термін "норди" не використовувався широко до 1980-х років. До цього такий тип прибульців називали «космічними братами». Існує безліч знаменитих людей, які стверджували, що контактували з «космічними братами». Наприклад: Джорд Адамскі, Говард Менджер і Едуард Альберт Мейєр (який повідомив, що вони прилетіли з скупчення Плеяди). Проте, розповіді цих людей дуже багато хто вважає абсурдом, як, наприклад, Джером Кларк[2].

Уфолог Майкл Салла висловив припущення, що президент США Дуайт Ейзенхауер зустрівся з представниками Норд на авіабазі в Едвардсі в лютому 1954 року. Тоді була зроблена спроба укласти угоду з обміну технологіями і знищення американського ядерного арсеналу[7].

Витоки походження образу

На думку історика культури Девіда Скала, ранні повідомлення про прибульців нордичного типу, можливо, були частково натхненні фільмом 1951 года «День, коли зупинилася Земля», в якому інопланетяни прибувають на Землю, щоб попередити людство про небезпеку атомної енергетики[8]. У 2008-му році вийшла реанімації картини із одноіменною назваю.

Стефані Келлі-Романо зазначає, що «білі іншопланетяни приємніші людям, ніж інші істоти, наприклад — сірі». Вона вважає, що інформанти могли використовувати свої розповіді про інопланетян як «засіб формулювання страхів, які базуються на расовій основі»[5].

Теорія подорожей у часі

З чуток, нордичні прибульці є людьми європеоїдної типу з майбутнього, які прибули в минуле для того, щоб попередити про що-небудь, наприклад, про сірих чи рептилоїдів.

Додатково

Примітки

  1. ↑ а б в г Bryan, C. D. B. Close Encounters of the Fourth Kind: Alien Abduction, UFOs, and the Conference at M.I.T. — Knopf, 1995. — С. 30—31. — ISBN 0679429751.
  2. ↑ а б в Clark J.[en]. Extraordinary Encounters: An Encyclopedia of Extraterrestrials and Otherworldly Beings. — ABC-CLIO. — P. 187—188. — ISBN 1576072495.
  3. ↑ а б в Chambers Dictionary of the Unexplained. Ed. Una McGovern. Chambers, 2007. p. 489—490. ISBN 0550102159.
  4. ↑ Tumminia, Diana G. Alien worlds: social and religious dimensions of extraterrestrial contact. — Syracuse University Press, 2007. — ISBN 9780815608585.
  5. ↑ а б Kelley-Romano, Stephanie (2006). «Mythmaking in Alien Abduction Narratives». Published in Extreme Deviance. Ed. Erich Goode. Pine Forge Press, 2007. p. 51. ISBN 1412937221
  6. ↑ Randles, Jenny. Alien Contacts & Abductions: The Real Story From the Other Side. — Sterling. — ISBN 0806907517.
  7. ↑ Carlson, Peter (19 лютого 2004). Ike and the Alien Ambassadors. Washington Post. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 30 березня 2007.
  8. ↑ Skal, David. Screams of Reason: Mad Science and Modern Culture : [англ.]. — Norton, 1998. — С. 208. — ISBN 039304582X.