Ноогенез

Ноогенез (від дав.-гр. νόος — розум і γένεσις — походження, народження) — поява і еволюція розуму.[1][2][3]

Походження і значення терміна

Вперше термін згадується у посмертно виданій в 1955 році книзі[4] антрополога і філософа П'єра Тейяра де Шардена у двох місцях:

«У тому критичному настрої, в якому ми відтепер знаходимося, ясно одне. Виконувати доручену нам задачу — рухати вперед ноогенез ми погодимося лише за однієї умови, щоб необхідні від нас зусилля мали шанси на успіх і повели нас якнайдалі.»[5]
"… попереду для підтримки і врівноваження напору свідомостей з'явився психічний центр загальної течії, трансцендентний часу і простору і, отже, по суті екстрапланетарний. Ноогенез, необоротно піднімається до точки Омега крізь строго обмежений цикл геогенезу … "[6]

Так як ніхто не давав будь-якого точно і однозначно іменованого поняття, з'явилося багато трактувань, в які вкладалися ті чи інші смисли, що містяться у всій книзі[7][8][9][10], в тому числі «сучасний період еволюції життя на Землі, що означає перетворення біосфери у сферу розуму — ноосферу»[11], «еволюція, керована людською свідомістю»[11] та інші.

Сучасне вживання терміна

Відомо вживання терміна «ноогенез» в окремих працях з медицини[12][13], біофізики[14], семіотики[15], математики[16], інформаційних технологій[17], в психології[18] — поява думки, нового знання, а також в астробіології — поява позаземних інтелектуальних систем, здатних до комунікацій з людством[19], у відповідності до Рівняння Дрейка і при існуючому парадоксі Фермі.

Див. також

Джерела

Ресурси Інтернету

Примітки

  1. ↑ Noogenesis // Useful English Dictionary [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.].
  2. ↑ Noogenesis // English Dictionary [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Noogenesis // Phrontistery Dictionary [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Pierre Teilhard de Chardin. Le phénomène humain. — Paris : Editions du Seuil, 1955. — 348 p.(фр.)
  5. ↑ (Цит.: С. 237 по Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М.: Айрис-пресс, 2002. — 352 с. ISBN 5-8112-0077-3)
  6. ↑ (Цит.: С. 280 по Тейяр де Шарден П. Феномен человека. — М.: Айрис-пресс, 2002. — 352 с. ISBN 5-8112-0077-3)
  7. ↑ Glycerio, M. L. & Paulsen, J. B. (1999). Is Noogenesis Progressing? Richmond, VA. [1] [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Steinhart E. Teilhard de Chardin and Transhumanism // Journal of Evolution and Technology — Vol. 20 Issue 1 -December 2008 — pgs 1-22. — ISSN 1541-0099 [2] [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Bailey Sherwin, Christianity and evolution // The Eugenics Review. 1960 October; 52(3): 168—169. [3]
  10. ↑ Камшилов М. М. «Ноогенез» — эволюция, управляемая человеком. — М.: Знание, 1977.Камшилов, Михаил Михайлович
  11. ↑ а б Ноогенез [Архівовано 11 липня 2018 у Wayback Machine.] // Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. — 1990. — 408 стр. ISBN 5-88550-006-1
  12. ↑ Schneemann N. Light perception and noogenesis. Psychother Psychosom Med Psychol. 1983 Sep;33(5):183-8.
  13. ↑ Vieira AB. Noogenesis of catatonia. For an outline of phenomenologic anthropology. Evol Psychiatr (Paris). 1972 Oct-Dec;37(4):675-92.
  14. ↑ Еремин А. Л. Биофизические основы эволюции разума человечества // Биофизика. 2003. Т. 48. № 3. С. 573.
  15. ↑ Lozovskiy V. Towards the semiotics of noosphere [4] [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // International Journal «Information Theories & Applications» 2003. Vol.10, pp.29-36 ISSN: 1313-0463
  16. ↑ Abraham Ralph H. Mathematics and evolution [5] [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]: A manifesto//World Futures: The Journal of Global Education 1987 Volume 23, Issue 4, pp. 237—261.
  17. ↑ Hofkirchner W. How to Design the Infosphere: the Fourth Revolution, the Management of the Life Cycle of Information, and Information Ethics as a Macroethics [6] [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.]//Knowledge, Technology & Policy, 23 (2010), 1-2; S. 177—192.
  18. ↑ Домбровская И. С. К проблеме психологического анализа культурогенеза [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Культурно-историческая психология № 3/2010
  19. ↑ Ćirković M.M. (2009). Fermi's paradox: The last challenge for copernicanism? [7] [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.] Serbian Astronomical Journal 178:1-20 doi:10.2298/SAJ0978001C