Новосьолов Юхим Степанович

Новосьолов Юхим Степанович
Народився2 лютого 1906(1906-02-02)
Краматорськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія[1]
Помер22 липня 1990(1990-07-22) (84 роки)
Москва, СРСР
ПохованняВаганьковське кладовище
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьінженер-механік, політик
Alma materНТУ «ХПІ»
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новосьолов.

Юхим Степанович Новосьолов (Новоселов) (2 лютого 1906(19060202), місто Краматорськ Харківської губернії, тепер Донецької області — 22 липня 1990, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр будівельного, дорожнього і комунального машинобудування СРСР. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1966—1976 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—10-го скликань.

Життєпис

Народився 20 січня (2 лютого) 1906 року в родині робітника-залізничника.

У 1922—1929 роках працював слюсарем і майстром Краматорського машинобудівного заводк.

Член ВКП(б) з 1925 року.

У 1926—1927 роках — на комсомольській роботі в заводському і Краматорському окружному комітетах ВЛКСМ.

У 1933 році закінчив Харківський механіко-машинобудівний завод.

У 1933—1938 роках — інженер-конструктор, начальник конструкторського бюро Краматорського машинобудівного заводу.

У 1938—1939 роках — головний інженер, начальник Головного управління важкого машинобудування Народного комісаріату машинобудування СРСР.

У 1939—1942 роках — головний інженер, заступник директора, директор Центрального науково-дослідного інституту важкого машинобудування.

У 1942—1949 роках — директор Ново-Краматорського машинобудівного заводу, евакуйованого до міста Електросталь.

У 1949—1953 роках — заступник міністра будівельного і дорожнього машинобудування СРСР.

У 1953—1954 роках — начальник Головного управління важкого машинобудування Міністерства транспортного і важкого машинобудування СРСР.

19 квітня 1954 — 10 травня 1957 року — міністр будівельного і дорожнього машинобудування СРСР.

24 травня 1957 — червень 1960 року — начальник відділу важкого машинобудування Держплану СРСР — міністр СРСР.

У червні 1960 — листопаді 1962 року — заступник голови Державної науково-економічної ради Ради міністрів СРСР — міністр СРСР.

У лютому — квітні 1963 року — начальник відділу народногосподарського плану із машинобудування Держплану СРСР.

26 квітня 1963 — 2 жовтня 1965 року — голова Державного комітету будівельного, дорожнього і комунального машинобудування при Держбуді СРСР — міністр СРСР.

2 жовтня 1965 — 19 грудня 1980 року — міністр будівельного, дорожнього і комунального машинобудування СРСР.

З грудня 1980 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 22 липня 1990 року. Похований в Москві на Ваганьковському цвинтарі.

Нагороди і звання

Примітки

  1. ↑ Новосёлов Ефим Степанович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання