У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Никоненко.
Никоне́нко Сергі́й Петро́вич ( 16 квітня 1941, Москва, РРФСР) — радянський і російський актор, режисер, сценарист. Лауреат Державної премії РРФСР (1970), Ленінського комсомолу (1976). Народний артист РРФСР (1991).
Життєпис
Закінчив акторський (1964, майстерня С. Герасимова, Т. Макарової) і режисерський (1972, у тих же майстрів) факультети Всесоюзного державного інституту кінематографії.
Знявся в українських фільмах: «Серце не прощає» (1961, Грицько Попілін), «Шурка обирає море» (1964, Шурка), «Білий вибух» (1969), «Хвилі Чорного моря» (1975—1976, «Біліє парус одинокий», Жуков), «Фантазії Веснухіна» (1976, т/ф, 2 а), «Якщо можеш, прости...», «Любочка» (1984, настройщик), «Стрибок» (1985), «Звинувачується весілля» (1986, Пилип), «Червоне вино перемоги» (т/ф), «Мої люди» (т/ф, 2 а), «Біс в ребро» (1990), «Фанданго для мавпочки» (1991), «Гра всерйоз» (1992), «Сезон оголеного серця» (1992), «Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах» (1994).
Автор сценарію і режисер стрічки «Хочу вашого чоловіка» (1992).
Громадська діяльність
У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.[4]
Фільмографія
Див. також
Примітки
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.299;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.543;
- Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.377-388.
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|