Нижанківський Степан Остапович

Степан Нижанківський
Поручник
Загальна інформація
Народження	3 січня 1897(1897-01-03) с. Довжанка, Тернопільський повіт,  Австро-Угорщина
Смерть	9 червня 1931(1931-06-09) (34 роки) м. Стрий
Поховання	Стрий
Громадянство	ЗУНР
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	УГА
Війни / битви	Українсько-польська війна

Нижанківський Степан Остапович (3 січня 1897, с. Довжанка, Тернопільський повіт — 9 червня 1931, м. Стрий) — політичний діяч, член Української військової організації та Організації українських націоналістів. Син Остапа Нижанківського. Учасник національно-визвольної боротьби українського народу 1918—20, поручник (з 1.03.1919) Української Галицької армії.[1]

Життєпис

Після війни опинився в Чехословаччині, активний діяч студентського руху, голова Центрального союзу українського студентства (1926—27), співпрацював у «Студентському віснику». Один із засновників Української громади в ЧСР, був головою Групи української національної молоді в ЧСР, співредактором журналу «Національна думка», секретарем управи Союзу організацій українських націоналістів (1927), представником УВО у ЧСР.

Брав участь у 1-й і 2-й конференціях українських націоналістів у Берліні (3—7 листопада 1927) та Празі (8—9 квітня 1928). Автор 2-х рефератів на 1-й конгрес ОУН. Після конгресу обраний членом Головного суду ОУН, також був відповідальним редактором органу Проводу українських націоналістів — журналу «Розбудова нації».

Після смерті С.Охримовича в квітні 1931 призначений крайовим провідником ОУН на західноукраїнських землях, але невдовзі помер внаслідок тяжкої недуги в м. Стрий.

Примітки

1. Вістник Державного Секретаріяту Військових Справ Ч. 8.

Джерела та література

• Ю. А. Черченко. Нижанківський Степан Остапович [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 384. — ISBN 978-966-00-1061-1.