Нещадименко Іван Петрович

Іван Петрович Нещадименко
Народився3 вересня 1885(1885-09-03)
Сердегівка
Помер17 квітня 1967(1967-04-17) (81 рік)
Смоленськ
ПохованняСмоленськ Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія,
СРСР СРСР
Діяльністьвійськовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Святого Володимира
Галузьпатофізіологія
ЗакладСмоленський медінститут
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медичних наук
БатькоПетро Леонтійович Нещадим
МатиВарвара Федорівна
Нагороди
Орден Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом
Орден Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нещадименко.

Іван Петрович Нещадименко (3 вересня 1885, Сердегівка — 17 квітня 1967) Смоленськ) — український радянський патофізіолог, доктор медичних наук, професор.

Життєпис

Родина

Народився 3 вересня 1885 року в селі Сердегівці в сім'ї православного селянина. Похрещений у місцевій Різдво-Богородицькій церкві 9 вересня 1885 року[1]. Хрещеними батьками були селянин цього ж села Кузьма Павлович Ягодинський та Марія Федорівна, дружина солдата Стефана Корінюка.

Батько — Петро Леонтійович Нещадим.

Мати — Варвара Федорівна.

Брат — Марко (2 січня 1869, Сердегівка — 1 жовтня 1942, Київ) — український радянський мікробіолог та епідеміолог, доктор медицини (з 1910 року), професор, член-кореспондент ВУАН по відділу мікробіології (з 1929 року).

Брат — Іван (нар.? — пом.30 січня 1880, Сердегівка), помер однорічним малятком.

Сестра — Анастасія (нар.4 січня 1881, Сердегівка — пом.1 січня 1882, Сердегівка).

Сестра — Євдокія (нар.1 березня 1883, Сердегівка — пом.13 січня 1886, Сердегівка).

Сестра — Харитина (нар.5 жовтня 1887, Сердегівка[2] — пом.25 квітня 1926, Київ) — українська радянська актриса.

Навчання

Навчався в Златопільській чоловічій гімназії та склав іспити зрілості(випуск 1906 року, атестат № 630)[3]. У 1912 році закінчив медичний факультет Університету святого Володимира.

Перша світова війна

З початком Першої світової війни мобілізується із запасу як молодший лікар до 17-го піхотного Архангелогородського Великого Князя Володимира Олександровича полку. Станом на 20 березня 1915 року перебуває в резерві чинів Київського військово-окружного санітарного управління.

Трудова діяльність

Після захоплення Української Народної Республіки російськими більшовиками – 1920 року розпочинає педагогічну діяльність на кафедрі патофізіології Київського медінституту, Київського медінституту, де пропрацював до 1930 року. У грудні 1932 року очолив кафедру патофізіології Смоленського медінституту. У 1938 році захистив докторську дисертацію. З початком Великої Вітчизняної війни був евакуйований в тил і аж до 1944 року керував кафедрою патофізіології Іжевського медінституту.

Після звільнення Смоленщини знову очолив кафедру в Смоленськом медінституті. З 1945 по 1949 рік працював за сумісництвом заступником директора інституту з наукової та навчальної роботи.

Нагороди

Наукова діяльність

Основною темою його досліджень було вивчення морфофункціональних властивостей крові при різних впливах, інфекційних захворюваннях, гельмінтозах, дії солей важких металів, проблеми довголіття.

Автор 59 наукових праць, серед них:

Зазначення

  1. ↑ Державний архів Черкаської області. Метрична книга Різдво-Богородицької церкви села Сердегівка. Ф. 931 оп.1 спр.3249 С.19-80 [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)З цього ж джерела наведені метричні дані про інших членів родини.(рос. дореф.)
  2. ↑ Державний архів Черкаської області. Метрична книга Різдво-Богородицької церкви села Сердегівка. Ф. 931 оп.1 спр.3454 С.13 [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)(рос. дореф.)
  3. ↑ Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1906 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 4 [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Джерела

Див. також