Нечуйвітер оранжево-червоний

Нечуйвітер оранжево-червоний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Рід: Pilosella
Вид:
Нечуйвітер оранжево-червоний (P. aurantiaca)
Біноміальна назва
Pilosella aurantiaca
Синоніми

Hieracium aurantiacum L.

Нечуйвітер оранжево-червоний[1][2] або нечуйвітер оранжевий[3] (Pilosella aurantiaca) — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae). Батьківщиною є центральна, південна й західна Європа, однак вид широко натуралізований як декоративна рослина у різних куточках світу, у т. ч. в північній Європі. Етимологія: лат. aurantiacus — «жовтогаря́чий»[4].

Опис

Багаторічник 20–60 см. Всі частини рослини виділяють молочний сік. Стебло і листя покриті короткими жорсткими волосками, зазвичай чорнуватого кольору. Прикореневі листки в числі 2–6, 5–20 см завдовжки і 1–3 см завширшки, цілокраї, зелені, м'які; стеблових листків 1–4. Квіткові голови діаметром 15–22 мм. Усі квіти червоні або внутрішні — яскраво-оранжеві, а крайові — більш-менш пурпурові. Плід — коричнево-темна або чорна сім'янка з паппусом. Рослини поширюється вітром насінням, а також вегетативно столонами і кореневищами. 2n = 36. Базіонімом для виду є Hieracium aurantiacum L.

Поширення

Зростає у Європі: Молдова, Росія, Україна, Австрія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Фінляндія, Норвегія, Швеція, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Італія, Румунія, Словенія, Франція. Натуралізований: Японія — Хоккайдо, Австралія, Нова Зеландія, Північна Америка (Сен-П'єр і Мікелон, Канада, США), Аргентина — Вогняна Земля, Чилі. Широко культивується як декоративна рослина в садах.

В Україні зростає на гірських луках у Карпатах. Іноді розводять в садах у різних районах[1].

Галерея

Примітки

  1. ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 385.
  2. ↑ Довідник назв рослин України
  3. ↑ Hieracium aurantiacum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. ↑ Forster, T. F. The Pocket Encyclopædia of Natural Phenomena. — London, 1827. — С. 424.

Джерела


Це незавершена стаття про айстрові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.