Незнамов Омелян Андрійович
Незнамов Омелян Андрійович (1861—1915[1]) — окуліст, ординарний професор. Директор офтальмологічної клініки Варшавського університету. БіографіяНародився 1861 року в дворянській родині. Середню освіту здобув у Холмській класичній гімназії. Закінчив на відмінно Імператорський Харківський університет, отримавши у 1887 році ступінь лікаря[2]. З 29 жовтня 1888 року був залишений при офтальмологічній клініці університету як надштатний ординатор[3]. У 1890 році захистив дисертацію під назвою «До вчення про зорові та нервові елементи сітківки». Наступного року обійняв посаду надштатного помічника клініки. 7 травня 1892 року удостоєний ступеня доктора медицини, а 25 листопада того ж року призначений приват-доцентом на кафедрі офтальмології. Наприкінці 1892 року з науковою метою Омелян був відправлений у відрядження до Європи, де до осені 1893 року він працював у клініках та лабораторіях: Фукса, Штельвага, Маутнера, Полліцера, Штерка, Ротмунда та Лебера. Після повернення з-за кордону читав лекції з офтальмології для студентів 4 та 5 курсів та з оперативної офтальмології для прикомандованих до клініки земських лікарів. 1896 року призначений штатним помічником при кафедрі офтальмології. У тому ж році вдруге відряджений закордон. 21 червня 1901 року призначений екстраординарним професором Імператорського Варшавського університету на кафедрі офтальмології[4]. З 1905 року ординарний професор. На початку XX століття, проживаючи у Харкові, побудував для себе особняк на вулиці Сумській за проєктом невідомого архітектора[5][6]. В 1912 році його будинком володіла вже сім'я Попових[6]. У 1920-х роках після націоналізації будинок надбудували та у ньому розмістилося харківське відділення НК[7]. Будівля збереглася. В 1907 призначений членом комісії та гігієнічної лабораторії з вивчення індивідуальних особливостей дітей та їх направлення у спеціальні навчальні заклади, заснованої при Міністерстві народної освіти з устрою в Саратові Миколаївського університету, а в 1908 він був відряджений для дослідження зору та устрою окулістичної допомоги для вихованців середніх навчальних закладів Санкт-Петербурга[8]. В 1912 Незнамов за власним бажанням пішов з посади екстраординарного професора кафедри офтальмології у Варшавському університеті[9]. У 1914 році обійняв посаду професора в Клінічному інституті Петербурга[10]. Праці
Примітки
Джерела
|