Національний історико-етнографічний музей Японії

Національний історико-етнографічний музей
35°43′28″ пн. ш. 140°13′09″ сх. д. / 35.724497° пн. ш. 140.219081° сх. д. / 35.724497; 140.219081
Типнаціональний
історичний і видавництво[d][1]
Країна Японія
РозташуванняЯпонія Японія, Сакура
Адреса285-8502 285-8502, префектура Тіба
Сакура, Дзьонай, 117
АрхітекторYoshinobu Ashiharad
ЗасновникMitsusada Inoued
Засновано1983
Відкрито16 березня 1983[3]
ОператорNational Institutes for the Humanitiesd
ДиректорMasaru Nishitanid
Сайтrekihaku.ac.jp
Національний історико-етнографічний музей Японії. Карта розташування: Японія
Національний історико-етнографічний музей Японії
Національний історико-етнографічний музей Японії (Японія)
Нагороди
Мапа
CMNS: Національний історико-етнографічний музей Японії у Вікісховищі

Націона́льний істо́рико-етнографі́чний музе́й (яп. 国立歴史民俗博物館, こくりつれきしみんぞくはくぶつかん, МФА: [kokuɾʲt͡su ɾekʲi̥ɕi mʲind͡zoku haku̥but͡su̥kaɴ]) — державний музей в Японії. Зберігає та експонує матеріали, присвячені археології, історії, мистецтву, ремеслам країни. Розташований у місті Сакура префектури Тіба. Скорочена назва — Історичний музей.

Короткі відомості

Національний історико-етнографічний музей відкрився 1983 року. Він був створений з метою сприяння розвиткові досліджень в галузі історії та культури Японії. Будівля установи знаходилася на місці руїн колишнього замку Сакура[4].

Попередником музею був Національний музей при Управлінні культури Міністерства культури Японії, створений 1977 року. Зусиллями історика Іноуе Міцусади установа була передана Академічно-міжнародному відділу Міністерства й отримала статус наукового інституту. Після офіційного відкриття в 1983 році та адміністративної реформи 2001 року, Національний історико-етнографічний музей перебував під контролем Відділу наукового сприяння[4].

Окрім зберігання і експонування джерел з історії, археології та етнографії Японії, музей надає інформаційну підтримку науковцям гуманітарних наук, що працюють в Японії і за кордоном. Доступ до матеріалів установи мають більшість університетів країни[4].

Основна експозиція музею складається з 13 тематичних залів, присвячених побуту звичайних японців від неоліту до сьогодення[4].

До цінних експонатів Національного історико-етнографічного музею належить чимало національних скарбів Японії. Серед них «Історичні записки» Сима Цяня та «Книга Хань», видані в часи династії Сун, стародавні японські карти, середньовічні ширми «Столиця і околиці», «План Едо», «План Сакая» тощо. Музей також має великі колекції монет Окави Тенкендо та колекцію стародавнього одягу Номури Сьодзіро[4].

Національний історико-етнографічний музей підтримує партнероські стосунки із Осацьким Національним етнологічним музеєм[4].

Примітки

  1. ↑ префікс видавця ISBN
  2. ↑ https://rekimin.com/place
  3. ↑ https://www.rekihaku.ac.jp/outline/history.html
  4. ↑ а б в г д е Національний історико-етнографічний музей Японії // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Джерела та література

Національний історико-етнографічний музей Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання