Насонов Олександр Юрійович

Ф
Олександр Насонов
Олександр Насонов
Олександр Насонов
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Юрійович
Насонов
Народження 28 квітня 1992(1992-04-28) (32 роки)
  Київ, Україна
Зріст 183 см
Вага 73 кг
Громадянство  Україна
Позиція Захисник
Номер 23
Юнацькі клуби
2005—2006
2006—2007
2007
2008—2009 		Україна «Динамо»
Україна «Відрадний»
Україна РВУФК
Україна «Дніпро»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009—2012 Україна «Дніпро» Д 0 (0)
2012 →  Україна «Волинь» 6 (0)
2012—2013 Україна «Волинь» 19 (0)
2013—2015 Україна «Металург» Д 36 (0)
2015 Україна «Волинь» 10 (0)
2016 Білорусь «Граніт» 2 (0)
2016—2018 Україна «Маріуполь» 43 (0)
2018 Україна «Арсенал» К 9 (0)
2019 Україна «Львів» 14 (0)
2021—2022 Україна ЛНЗ 30 (3)
2022 Узбекистан «Пахтакор» 10 (0)}
2022—2024 Україна ЛНЗ 21 (0)
Національна збірна
Роки Клуб І (г)
2009—2010 Україна Україна U-18 14 (1)
2010—2011 Україна Україна U-19 5 (0)
2012 Україна Україна (U-20) 5 (0)
2012—2014 Україна Україна (U-21) 26 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 серпня 2024.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Насонов.

Олекса́ндр Ю́рійович Насо́нов (28 квітня 1992, Київ, Україна) — український футболіст, захисник. Колишній гравець молодіжної збірної.

Біографія

Клубна

Вихованець київського «Динамо», за команди якого виступав на юнацькому рівні.

2008 року потрапив до академії дніпропетровського «Дніпра», з якою незабаром і підписав свій перший професійний контракт. У складі «дніпрян» протягом трьох з половиною сезонів виступав виключно у молодіжній першості, провівши там 80 матчів, в яких забив 3 голи, проте в основному складі команди так і не дебютував.

В лютому 2012 року на правах піврічної оренди разом з одноклубниками Антоном Кравченком та Денисом Шеліховим перейшов в луцьку «Волинь»[1]. Після завершення оренди лучани повністю викупили трансфер гравця.

В липні 2013 року Насонов став вільним агентом. Його звільнили від контрактних зобов'язань перед луцькою командою згідно з постановою, яку винесла Палата з вирішення суперечок ФФУ. Причиною стала заборгованість зарплати гравця за останні півроку, а саме — 135 тисяч доларів[2].

Вже через кілька днів футболіст підписав контракт з донецьким «Металургом», де провів два сезони і навіть дебютував у єврокубках в матчі Ліги Європи проти албанського «Кукесі» (1:0). Проте влітку 2015 року команда знялася зі змагань і Олександр повернувся до «Волині»[3], яку покинув 1 березня 2016 року[4].

Наприкінці березня 2016 року став гравцем білоруського клубу «Граніт»[5]. У червні того ж року залишив команду[6], після чого перейшов до складу маріупольського «Іллічівця»[7].

Збірна

З 2009 по 2011 рік виступав за юнацькі збірні України.

В 2012 році був викликаний для гри в українській молодіжній збірній, тренером Павлом Яковенком на Кубку Співдружності[8], на якому зіграв у двох матчах, ставши разом зі збірною бронзовим призером турніру. Роком пізніше знову у складі «молодіжки» відправився на цей турнір, але цього разу зіграв у п'яти матчах, допомігши збірній стати фіналістом змагань.

Примітки

  1. ↑ UA-Футбол. «Волинь» орендувала трьох гравців «Дніпра». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 14 вересня 2013.
  2. ↑ Насонов стал свободным агентом — UA-Футбол [Архівовано 19 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Волынь»: Кравченко и Насонов вошли в заявку [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Насонов попрощался с «Волынью» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Насонов і Юсов продовжать кар'єру в Білорусі. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  6. ↑ Насонов залишив «Граніт». Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 19 червня 2016.
  7. ↑ «Іллічівець» підписав Насонова та продовжив угоди зі ще трьома гравцями. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 25 червня 2016.
  8. ↑ «Молодёжка» готовится к Кубку Содружества (Russian) . ua-football.com. 28 лютого 2012. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 25 травня 2013.

Посилання