Населення Татарстану

Чисельність населення республіки за даними Росстату становить 3 902 642 чол. (2020). Татарстан займає 8-е місце за чисельністю населення серед суб'єктів Російської Федерації. Щільність населення — 57,52 чол. / Км2 (2020). Міське населення — 76,93 % (2020).

Чисельність населення

Чисельність населення
1926[1]1928[2]1959[3]1970[4]1979[5]1987[6]1989[7]
2 594 032↗2 622 800↗2 850 417↗3 131 238↗3 435 644↗3 568 000↗3 637 809
1990[8]1991[8]1992[8]1993[8]1994[8]1995[8]1996[8]
↗3 653 969↗3 675 425↗3 692 334↗3 719 831↗3 740 811↗3 751 808↗3 761 178
1997[8]1998[8]1999[8]2000[8]2001[8]2002[9]2003[8]
↗3 770 046↗3 780 352↗3 789 259↗3 789 688↘3 786 845↘3 779 265↘3 777 667
2004[8]2005[8]2006[8]2007[8]2008[8]2009[8]2010[10]
↘3 772 945↘3 768 515↘3 761 534↘3 760 534↗3 762 809↗3 768 580↗3 786 488
2011[8]2012[11]2013[12]2014[13]2015[14]2016[15]2017[16]
↗3 787 485↗3 803 189↗3 822 038↗3 838 230↗3 855 037↗3 868 730↗3 885 253
Співвідношення чоловіків і жінок (дані Росстату).
Рік Кількість жінок на 1000 чоловіків.
2005 1166
2010 1166
2011 1164
2012 1163
2013 1162
2014 1162
2015 1162
2016 1160
2017 1159

Населені пункти

Найбільшим населеним пунктом Татарстану є його столиця місто-мільйонник Казань . Крім нього, в республіці є ще 26 населених пунктів з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб, в тому числі 8 міст більш ніж з 50 тисячами і 3 міста з більш ніж 100 тисячами жителів.

Національний склад

Етнічний склад Республіки Татарстан по поселеннях, перепис 2010 р
Етнічний склад Республіки Татарстан по міських і сільських поселень в %, Перепис 2010 р
Співвідношення російських і татар в Республіці Татарстан по міських і сільських поселень в %, Перепис 2010 р
Росіяни в Республіці Татарстан по міських і сільських поселень в %, Перепис 2010 р
1926



чол. 		% 1939



чол. 		% 1959



чол. 		% 1979



чол. 		% 1989



чол. 		% 2002



чол. 		%

від

всього 		% 2010



чол. 		%

від

всього 		% від тих що вказали національніцсть
всего 2593779 100,00 % 2915277 100,00 % 2850417 100,00 % 3445412 100,00 % 3641742 100,00 % 3779265 100,00 % 3786488 100,00 %
Татари 1164342 44,89 % 1421514 48,76 % 1345195 47,19 % 1641603 47,65 % 1765404 48,48 % 2000116 52,92 % 52,94 % 2012571 53,15 % 53,24 %
Росіяни 1118834 43,14 % 1250667 42,90 % 1252413 43,94 % 1516023 44,00 % 1575361 43,26 % 1492602 39,49 % 39,50 % 1501369 39,65 % 39,71 %
Чуваші 127330 4,91 % 138935 4,77 % 143552 5,04 % 147088 4,27 % 134221 3,69 % 126532 3,35 % 3,35 % 116252 3,07 % 3,08 %
Удмурти 23873 0,92 % 25932 0,89 % 22657 0,79 % 25330 0,74 % 24796 0,68 % 24207 0,64 % 0,64 % 23454 0,62 % 0,62 %
Мордва 35084 1,35 % 35759 1,23 % 32932 1,16 % 29905 0,87 % 28859 0,79 % 23702 0,63 % 0,63 % 19156 0,51 % 0,51 %
Марійці 13130 0,51 % 13979 0,48 % 13513 0,47 % 16842 0,49 % 19446 0,53 % 18787 0,50 % 0,50 % 18848 0,50 % 0,50 %
Українці 3143 0,12 % 13087 0,45 % 16099 0,56 % 28577 0,83 % 32822 0,90 % 24016 0,64 % 0,64 % 18241 0,48 % 0,48 %
Башкири 1752 0,07 % 931 0,03 % 2063 0,07 % 9256 0,27 % 19106 0,52 % 14911 0,39 % 0,39 % 13726 0,36 % 0,36 %
Азербайджанці 10 0,00 % 139 0,00 % 330 0,01 % 1340 0,04 % 3915 0,11 % 9987 0,26 % 0,26 % 9527 0,25 % 0,25 %
Узбеки 16 0,00 % 183 0,01 % 512 0,02 % 1165 0,03 % 2692 0,07 % 4852 0,13 % 0,13 % 8881 0,23 % 0,23 %
Вірмени 85 0,00 % 440 0,02 % 608 0,02 % 1153 0,03 % 1815 0,05 % 5922 0,16 % 0,16 % 5987 0,16 % 0,16 %
Таджики 27 0,00 % 231 0,01 % 742 0,02 % 3625 0,10 % 0,10 % 5859 0,15 % 0,15 %
Білоруси 470 0,02 % 2296 0,08 % 4142 0,15 % 7074 0,21 % 8427 0,23 % 6129 0,16 % 0,16 % 4592 0,12 % 0,12 %
Євреї 4265 0,16 % 6050 0,21 % 10360 0,36 % 8650 0,25 % 7294 0,20 % 3472 0,09 % 0,09 % 2624 0,07 % 0,07 %
Німці 615 0,02 % 1083 0,04 % 1427 0,05 % 2352 0,07 % 2775 0,08 % 2882 0,08 % 0,08 % 2200 0,06 % 0,06 %
Казахи 247 0,01 % 358 0,01 % 389 0,01 % 969 0,03 % 2088 0,06 % 1832 0,05 % 0,05 % 1758 0,05 % 0,05 %
Грузини 27 0,00 % 338 0,01 % 300 0,01 % 812 0,02 % 1312 0,04 % 1753 0,05 % 0,05 % 1478 0,04 % 0,04 %
Киргизи 73 0,00 % 114 0,00 % 536 0,01 % 482 0,01 % 0,01 % 1156 0,03 % 0,03 %
Молдавани 128 0,00 % 194 0,01 % 777 0,02 % 1050 0,03 % 1004 0,03 % 0,03 % 971 0,03 % 0,03 %
Туркмени 3 0,00 % 34 0,00 % 395 0,01 % 901 0,02 % 670 0,02 % 0,02 % 968 0,03 % 0,03 %
Корейці 20 0,00 % 72 0,00 % 290 0,01 % 392 0,01 % 664 0,02 % 0,02 % 864 0,02 % 0,02 %
Лезгиныи 5 0,00 % 53 0,00 % 164 0,00 % 483 0,01 % 819 0,02 % 0,02 % 862 0,02 % 0,02 %
Цигани 180 0,01 % 618 0,02 % 435 0,02 % 463 0,01 % 664 0,02 % 838 0,02 % 0,02 % 821 0,02 % 0,02 %
Турки 1 0,00 % 28 0,00 % 14 0,00 % 17 0,00 % 540 0,01 % 0,01 % 486 0,01 % 0,01 %
Булгари 484 0,01 % 0,01 %
Греки 22 0,00 % 79 0,00 % 227 0,01 % 382 0,01 % 488 0,01 % 0,01 % 477 0,01 % 0,01 %
Поляки 706 0,03 % 565 0,02 % 528 0,02 % 615 0,02 % 627 0,02 % 620 0,02 % 0,02 % 443 0,01 % 0,01 %
Чеченці 3 0,00 % 12 0,00 % 148 0,00 % 272 0,01 % 706 0,02 % 0,02 % 420 0,01 % 0,01 %
Осетини 5 0,00 % 82 0,00 % 134 0,00 % 342 0,01 % 503 0,01 % 364 0,01 % 0,01 % 346 0,01 % 0,01 %
Комі-пермяки 145 0,00 % 407 0,01 % 335 0,01 % 500 0,01 % 464 0,01 % 0,01 % 299 0,01 % 0,01 %
Аварці 7 0,00 % 96 0,00 % 267 0,01 % 251 0,01 % 0,01 % 274 0,01 % 0,01 %
Даргинці 4 0,00 % 45 0,00 % 141 0,00 % 232 0,01 % 0,01 % 271 0,01 % 0,01 %
Араби 1 0,00 % 18 0,00 % 1 0,00 % 206 0,01 % 0,01 % 271 0,01 % 0,01 %
Вєтнамці 251 0,01 % 0,01 % 244 0,01 % 0,01 %
Литовці 79 0,00 % 78 0,00 % 164 0,01 % 297 0,01 % 365 0,01 % 263 0,01 % 0,01 % 222 0,01 % 0,01 %
Болгари 4 0,00 % 25 0,00 % 154 0,00 % 241 0,01 % 256 0,01 % 0,01 % 205 0,01 % 0,01 %
інші 434 0,02 % 1167 0,04 % 2000 0,07 % 2547 0,07 % 3325 0,09 % 3914 0,10 % 0,10 % 4313 0,11 % 0,11 %
вказали національність 2593727 100,00 % 2914888 99,99 % 2850354 100,00 % 3445411 100,00 % 3641742 100,00 % 3778359 99,98 % 100,00 % 3780436 99,84 % 100,00 %
не вказали національність 52 0,00 % 389 0,01 % 63 0,00 % 1 0,00 % 0 0,00 % 906 0,02 % 6052 0,16 %
Етнічна карта Татарстану (англійською мовою)

Татари

Частка татар у населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , % 1939[18] , % 1959[19] , % 1970[20] , % 1979[21] , % 1989[22] , % 2002[23] , % 2010 , %
48,7 48,8 47,2 49,1 47,6 48,5 52,9 53,2

Татари — за результатами перепису 2010 року, в республіці проживало 2,012,000 татар (що становить понад 53 % населення республіки).

З 43 муніципальних районів татари утворюють більшість у 32, росіяни — в 10, і в одному районі більшість населення складають чуваші. У 10-ти районах чисельність татар перевищує 80-90 % від загальної чисельності тих що вказали національність.[24]

Хоча обидві основні етнічні групи республіки в цілому ведуть подібний спосіб життя, в динаміці чисельності татарського і російського населення республіки є істотні відмінності. Так, у порівнянні з росіянами у татар народжуваність в середньому вище (в селі — у 1,3 рази, в місті — у 1,5 рази). Смертність у татар трохи нижча (9,9 проти 11,2 проміле), питома вага молодих вікових груп у татар вища. Природний приріст населення республіки: 4,0 % у татар і -1,4 % у росіян.

В силу зазначених причин згідно з прогнозними даними майбутнього етнічного складу населення Республіки Татарстан до 2030 р питома вага татар в межах республіки буде збільшуватися. До кінця прогнозованого періоду їхня частка може дійти до 58,8 %, а питома вага росіян складе 35,3 %. Урбанізація татар відбуватиметься швидкими темпами, причому місцями їхнього розселення все частіше будуть виступати більші міста і агломерації. Прогнозується істотне зростання чисельності татар в найбільших містах з відносно високим рівнем життя населення.

Росіяни

Частка росіян у населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , % 1939[18] , % 1959[19] , % 1970[20] , % 1979[21] , % 1989[22] , % 2002[23] , % 2010[24] , %
43,1 42,9 43,9 42,4 44,0 43,3 39,5 39,7

Чуваші

Частка чувашів в населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , % 1939[18] , % 1959[19] , % 1970[20] , % 1979[21] , % 1989[22] , % 2002[23] , % 2010[24] , %
4,9 4,8 5,0 4,9 4,3 3,7 3,3 3,1

Чуваші складають значну частину населення Аксубаєвського району республіки — 44,0 %, Дрожжановського р-ну — 41,1 %, Нурлатського р-ну — 25,3 %, Черемшанського району — 22,8 %, Тетюшського р-ну — 20, 9 %, Буїнського р-ну — 19,9 % і Алькіївського р-ну — 19,2 %.[24]

Удмурти

Частка удмуртів в населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , % 1939[18] , % 1959[19] , % 1970[20] , % 1979[21] , % 1989[22] , % 2002[23] , % 2010[24] , %
0,7 0,6 0,6

Удмурти компактно проживають в Кукморському районі, де вони становлять 14,0 % від усього населення, в Балтасінському районі — 11,9 %, в Агризському районі — 6,4 %, в Бавлінскому районі — 5,6 %.[24]

Башкири

Частка башкир в населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , % 1939[18] , % 1959[19] , % 1970[20] , % 1979[21] , % 1989[22] , % 2002[23] , % 2010[24] , %
0,07 0,03 0,07 0,09 0,27 0,52 0,39 0,36

За даними перепису 2010 року на території Татарстану проживає 13,7 тисяч башкирів, з них 5,9 тисяч — в Набережних Човнах, 1,8 тисячі — в Казані.

Євреї

Частка євреїв в населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , % 1939[18] , % 1959[19] , % 1979[21] , % 1989[22] , % 2002[23] , % 2010[24] , %
0,16 0,21 0,36 0,25 0,20 0,09 0,07

Євреї Татарстану і Удмуртії — це особливі територіальні групи ашкеназі, що сформувалися в регіоні проживання змішаного тюрко, фінно-угро і слов'яномовного населення. Ашкеназькі євреї проживають на території Татарстану з 1830-х років.[25] Спочатку, євреї Удмуртії і Татарстану поділялися на 2 територіальні групи: 1) удмуртські євреї, які жили в Удмуртії і на півночі Татарстану; 2) татарські або казанські євреї.[26] Вони говорили на мові ідиш .[27] Удмуртські євреї сформували місцевий ідіом їдишу (удмуртіш), одна з характерних особливостей якого є помітна кількість удмуртських і татарських запозичення.

За даними Всесоюзного перепису 1989 року в Татарстані проживало понад 7 тисяч євреїв. У 1990-ті роки відбувалася репатріація до Ізраїлю . Нині в Ізраїлі проживає близько 9 тисяч репатріантів з Татарстану.

Національний склад по районах (2010)

За даними перепису 2010 року[24]

Район

(місто) 		Татари Росіяни Чувашиі Удмурти Мордва Марійці Українці Башкири
Казань 47,6 % 48,6 % … … … … … …
Набережні Човни 47,4 % 44,9 % 1,9 % … … … 1,3 % 1,2 %
Агризький район 58,1 % 25,2 % … 6,4 % … 8,0 % … …
Азнакаєвський район 86,1 % 11,2 % … … … … … …
Аксубаєвський район 38,5 % 16,8 % 44,0 % … … … … …
Актаньшиський район 96,9 % … … … … 1,6 % … …
Алексєєвський район 30,5 % 58,6 % 6,3 % … 3,0 % … … …
Алькієвський район 64,2 % 15,7 % 19,2 % … … … … …
Альметьєвський район 55,2 % 37,1 % 2,8 % … 1,4 % … … …
Апастовський район 90,9 % 4,7 % 3,7 % … … … … …
Арський район 92,7 % 5,9 % … … … … … …
Атнинський район 98,6 % … … … … … … …
Бавлинський район 64,6 % 20,3 % 5,7 % 5,6 % 1,1 % … … …
Балтасинський район 85,0 % 1,7 % … 11,9 % … … … …
Бугульминський район 35,5 % 56,6 % 2,5 % … 2,3 % … … …
Буїнський район 65,9 % 13,3 % 19,9 % … … … … …
Верхньоуслонський район 24,9 % 65,8 % 6,2 % … … … … …
Високогорський район 67,2 % 30,4 % … … … … … …
Дрожжанівський район 57,5 % 1,1 % 41,1 % … … … … …
Єлабузький район 42,6 % 51,7 % 1,0 % … … 1,2 % … …
Заїнський район 57,5 % 39,2 % 1,4 % … … … … …
Зеленодольський район 40,4 % 56,2 % 1,2 % … … … … …
Кайбицький район 67,7 % 26,2 % 5,3 % … … … … …
Камсько-Устьїнський район 54,1 % 42,8 % … … … … … …
Кукморський район 78,6 % 5,3 % … 14,0 % … 1,4 % … …
Лаїшевський район 42,1 % 55,1 % 1,0 % … … … … …
Леніногорський район 51,5 % 37,0 % 4,5 % … 4,6 % … … …
Мамадиський район 76,3 % 20,1 % … 1,3 % … 1,4 % … …
Менделєєвський район 52,8 % 35,6 % … 4,4 % … 4,0 % … …
Мензелинський район 60,1 % 35,4 % … … … 2,7 % … …
Муслюмовський район 89,9 % 6,3 % … … … 2,7 % … …
Нижньокамський район 50,2 % 43,9 % 2,5 % … … … … 0,7 %
Новошешминський район 43,4 % 50,9 % 4,2 % … … … … …
Нурлатський район 51,8 % 21,6 % 25,3 % … … … … …
Пестречинський район 57,0 % 40,2 % … … … … … …
Рибно-Слободський район 79,2 % 19,8 % … … … … … …
Сабинський район 95,4 % 3,2 % … … … … … …
Сармановський район 90,8 % 7,8 % … … … … … …
Спаський район 29,5 % 67,6 % 1,6 % … … … … …
Тетюшський район 32,7 % 35,7 % 20,9 % … 9,6 % … … …
Тукаєвський район 71,1 % 24,3 % 1,5 % … … … … …
Тюлячинський район 89,2 % 10,1 % … … … … … …
Черемшанський район 54,1 % 17,8 % 22,8 % … 4,2 % … … …
Чистопольський район 40,1 % 55,4 % 3,0 % … … … … …
Ютазинський район 74,6 % 21,3 % … … … … … …

Примітки

  1. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928. Том 9. Таблица I. Населённые места. Наличное городское и сельское население. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
  2. ↑ Статистический справочник СССР за 1928 г.
  3. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
  4. ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013.
  5. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 г.
  6. ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  7. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.
  8. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Численность постоянного населения на 1 января (человек) 1990-2013 года
  9. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  10. ↑ Численность и размещение населения республики Татарстан. Итоги всероссийской переписи населения 2010 года
  11. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  12. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  13. ↑ Оценка численности постоянного населения на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
  14. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  15. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  16. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  17. ↑ а б в г д е Всесоюзная перепись населения 1926 года. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  18. ↑ а б в г д е Всесоюзная перепись населения 1939 года. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  19. ↑ а б в г д е Всесоюзная перепись населения 1959 года. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  20. ↑ а б в г д Всесоюзная перепись населения 1970 года. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  21. ↑ а б в г д е Всесоюзная перепись населения 1979 года. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  22. ↑ а б в г д е Всесоюзная перепись населения 1989 года. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  23. ↑ а б в г д е Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  24. ↑ а б в г д е ж и к Татстат (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2012. Процитовано 24 грудня 2020.
  25. ↑ Казань // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  26. ↑ Altyntsev A.V., «The Concept of Love in Ashkenazim of Udmurtia and Tatarstan», Nauka Udmurtii. 2013. № 4 (66), p. 131. (Алтынцев А. В., «Чувство любви в понимании евреев-ашкенази Удмуртии и Татарстана». [Архівовано 21 березня 2017 у Wayback Machine.] Наука Удмуртии. 2013. № 4. С. 131: Комментарии.)
  27. ↑ Goldberg-Altyntsev A.V., «A short ethnographic overview of the Ashkenazic Jews' group in Alnashsky District of Udmurt Republic». [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] Die Sammlung der wissenschaftlichen Arbeiten der jungen jüdischen Wissenschaftler. Herausgegeben von Artur Katz, Yumi Matsuda und Alexander Grinberg. München, Dachau, 2015. S. 51.(англ.)

Посилання