Народная Воля (газета, Білорусь)
Народная Воля — білоруська громадсько-політична газета, видається з липня 1995 року білоруською і російською мовами. Головний редактор з моменту заснування — Йосип Середич. Шеф-редактор з 2003 року — Світлана Калінкіна. Сайт газети було заблоковано у Білорусі з серпня по грудень 2022 року. У червні 2023 року Міністерство інформації Республіки Білорусь анулювало свідоцтво про реєстрацію «Народнай Волі» у зв'язку з тим, що вона не друкувалася протягом шести місяців поспіль[1]. Заборони та репресії25 серпня 2020 року Білоруський дом друку відмовився друкувати свіжий номер «Народнай Волі» ніби через поломки верстата[2][3]. У ці ж терміни й з тієї ж причини не вийшли у світ три номери «Комсомольської правди в Білорусі[be]» і по номеру «БелГазети» та «Свободных новостей плюс» — всі чотири газети висвітлювали протести в Білорусі[4][5]. Після «Народна воля» друкувалася деякий час в Москві, але московська друкарня АТ «рос. Прайм принт Москва» розірвала договір з редакцією, і паперовий випуск газети припинився[6]. 13 листопада 2020 року весь наклад «Народної Волі» (друкувався в Росії) був вилучений з редакції невідомими людьми, що не пред'явили документів (імовірно силовики)[7]. Крім того, на «Народну Волю» подала в суд «Белпошта» за непостачання накладу[8]. Станом на січень 2021 року через відмови білоруських друкарень друкувати, а «Белпошти» та «Білсоюздруку[be-x-old]» поширювати, «Народная Воля» як і раніше не друкується[9][10]. Очікувалося, що з 2 квітня 2021 року поновиться видання газети в паперовому вигляді, але ВАТ «рос. Полиграфический комплекс», з якім редакція уклала договір в останній момент відмовилося друкувати тираж і повернула аванс, щоб, за словами його власників, не втратити бізнес: на московську друкарню «наїхали на дуже високому рівні»[6]. Газета виходить тільки в форматі .pdf[6]. У червні 2021 року зі факультету журналістики БДУ відрахували Глофіру Жук, так як дівчина не здала сесію, під час якої вона була за ґратами[11]. Як журналістка «Народної волі» в травні 2021 року його висвітлювала справу студентів і викладачів ВНЗ в Будинку правосуддя в Мінську, але за це її 29 травня затримали, звинуватили в несанкціонованому пікетуванні та засудили на 30 діб[12]. У 2021 році Белпошта за позовом про втрачену вигоду від нереалізованих накладів виграла суд у газети, яку перестали друкувати в Білорусі та Росії: економічний суд Мінська задовольнив вимоги на загальну суму більш ніж на 108000 BYN[13]. Примітки
Посилання
|