Найденко Сергій Миколайович
Сергі́й Микола́йович Найденко (нар. 10 лютого 1960, Первомайськ, Миколаївська область, СРСР — пом. 19 серпня 2015, Суми, Україна) — радянський та український футболіст, захисник, пізніше — дитячий тренер та арбітр. У радянській вищій лізі зіграв вісім матчів. Переможець юніорського турніру УЄФА 1978 року. Майстер спорту СРСР (1979). Кар'єра гравцяПочинав займатися футболом в Первомайську, перший тренер — Леонід Григорович Кривицький. Надалі займався в спортінтернатах Києва та Ворошиловграда, тренер в Луганську — Вадим Дмитрович Добіжа. Чемпіон СРСР серед юнаків 1977 року (володар «Кубку Юності»), переможець Молодіжних ігор СРСР 1977 року. У 1979 році включений до першого складу ворошиловградської «Зорі», що грала тоді у вищій лізі. Дебютував у Кубку СРСР 12 березня 1979 року в грі проти кутаїського «Торпедо»[1], а в чемпіонаті країни — 10 квітня 1979 року в матчі з московським «Спартаком»[2]. До кінця сезону взяв участь у восьми матчах чемпіонату, а його команда вилетіла з вищої ліги. У наступних сезонах продовжував грати за «Зорю» в першій лізі. У 1982 році був призваний до армії, виступав спочатку за дубль львівських «СКА-Карпат», а в сезоні 1983 року — за київський СКА. У складі киян став переможцем шостий зони другої ліги і тим самим — чемпіоном Української РСР серед команд другої ліги. У 1984 році виступав за миколаївський «Суднобудівник», а на наступний рік грав у турнірі КФК за «Сокіл» (Ровеньки). У 1986 році повернувся до луганської «Зорі» і з цією командою став переможцем зонального турніру другої ліги і чемпіоном Української РСР. У 1987 році закінчив кар'єру на рівні команд майстрів. Надалі декілька років виступав за команди з міста Ровеньки в змаганнях КФК, а також за аматорські команди, які грали на рівні чемпіонатів областей. Кар'єра в збірнійУ 1978 році в складі юнацької збірної СРСР став переможцем юніорського турніру УЄФА (неофіційного чемпіонату Європи), в тому числі виходив на поле у фінальному матчі. Тренерська діяльністьЗ 1996 року працював тренером в СДЮШОР «Зміна» міста Суми[3]. З 2012 року й до своєї смерті входив в тренерський штаб клубу «Барса» (Суми). Був головою міської федерації футболу і входив до складу виконкому обласної федерації. Суддівська кар'єраЯк суддя взяв участь у більш ніж 200 офіційних матчах чемпіонату й Кубку України. Головним суддею працював тільки на матчах нижчих дивізіонів. У вищій лізі провів 59 матчів як лінійний арбітр. Особисте життяПомер 19 серпня 2015 року в Сумах на 56-му році життя[4]. Похований на Баранівському кладовищі. Син Сергій (нар. 1984) теж був футболістом, зіграв декілька матчів в першій і другій лізі за команди Сум. ДосягненняЯк гравця
ІндивідуальніПримітки
Посилання
|