Надвірне військо

Надвірне військо — приватні військові формування магнатів часів Речі Посполитої, а також особиста гвардія часів Гетьманщини[1]. Складалися з гусарських, козацьких і драгунських кінних надвірних корогв та підрозділів піхоти. У війську служили переважно залежні від магнатів дрібні шляхтичі й бояри. На українських землях розквіт надвірного війська припав на 1-шу пол. 17 ст. Найбільші можновладці (князі Острозькі, Вишневецькі, Заславські тощо) утримували постійні війська чисельністю від 1 до 2 тис. осіб, за потреби могли зібрати по 5—7 тис. осіб і більше. Надвірне військо використовувалось у війнах проти зовнішнього противника і в міжусобних конфліктах.

Див. також

• Надвірні козаки

Примітки

1. Сокирко О. Г. На варті булави К.: Темпора, 2018, 184 с. ISBN 978-617-569-325-4

Джерела та література

• С. А. Леп'явко. Надвірне військо [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 155. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Dembski K. Wojska nadworne magnatów polskich w XVI i XVII w. В кн.: Zeszyt naukowy Uniwersytetu im. A.Mickiewicza w Poznaniu, no 3. Historia XXI. Poznań, 1956;
• Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Наддніпрянщина). К., 1993.