Нагірянка — колишнє приміське село Бучача , тепер — північна частина міста.
З півдня та сходу межувало з Бучачем, із заходу — Озерянами , з півночі — Рукомишем . Відстань до центру Бучача — орієнтовно 2 км.
Нагірянка на мапі фон Міґа, XVIII ст. Церква святого Архістратига Михаїла (Бучач) Відоме від XVIII століття.
Діяла тривіальна школа , зокрема, в 1858 році.[ 1]
Перед Першою світовою війною діяли товариство «Просвіта» , кооператива для загального закупу і збуту та кредитова «Спілка Райфайзенка». На заробітки виїжджали до Німеччини , Америки , Канади . 1914 року було зруйновано корчму .
В 1920—1939 роках діяли читальня «Просвіти», товариства «Луг» (до 1930-го), «Сокіл» (1931—1939), аматорський гурток, хор, «кружки» «Рідної школи» , «Сільського господаря» , дитяча захоронка .
У 1945 році в селі створили земельну громаду.
30 квітня 1965 року ліквідували Нагірянську сільську раду, а село приєднали до міста Бучача.
Є бібліотека, клуб. У південній частині Нагірянки є джерело «Три рури».
Тунель, Нагірянка (Бучач), 2013 Спорудження залізничного тунелю завершили орієнтовно наприкінці 1884 року. Регулярний рух на відтинку залізниці Станиславів — Бучач — Чортків — Ярмолинці почався з початком 1885 року.[ 2]
Могили Українських січових стрільців та УГА на Нагірянському цвинтарі
Гробівець батьків Осипа Назарука На цвинтарі поховані:
Тадей Назарук — батько Осипа Назарука (Бучач), у родинному гробівці (усі — поблизу храму Архістратига Михаїла).
↑ Schematismus universi venerabilis cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis : pro anno domini…; 1858 [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine .] . — P. 137. (лат.) ↑ Бучач і Бучаччина . Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ , Український архів, 1972 . — Т. XXVII. — С. 63.
↑ Мизак Н., Олещук І. Гишко Гаврило Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 142—143. — ISBN 978-966-528-318-8 .↑ Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — 272 с. (8 с. вкл.) — С. 12, 19, 34—35. — ISBN 966-528-174-7 .↑ Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 34 (21 серп.). — С. 6.
↑ Павлів Я. Луців Андрій Георгійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 408—409. — ISBN 966-528-199-2 .↑ Мельничук Б . Луців Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 361. — ISBN 978-966-528-318-8 .↑ Мельничук Б. , Яворський ГТернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 408—409. — ISBN 966-528-199-2 .↑ За свій народ . Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014 .
Козак М., Логуш Д., Уніят В. Нагірянка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф» , 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 588. — ISBN 978-966-457-228-3 .Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine .] — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с; іл. — ISBN 966-8500-41-5 .Нагірянка / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина . Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ , Український архів, 1972 . — Т. XXVII. — С. 594.
Barącz S (пол.) Nagórzanka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego . — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 874.(пол.) — S. 874—875. (пол.)
