«Навальний» (англ.Navalny) — документальний фільм про російського опозиційного політика Олексія Навального, прем'єра якого відбулася на початку 2022 року на HBO Max і CNN Films. Режисер — канадський документаліст Деніел Роер. Фільм розповість про події, пов'язані з отруєнням Навального. Слоган фільму — «Отрута завжди залишає слід». 13 березня 2023 року фільм отримав Оскар у категорії «Найкращий документальний фільм».
Сюжет
Фільм розповідає про події, пов'язані з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального та його розслідуванням. Політику стало погано 20 серпня 2020 року, коли він перебував на борту літака, який летів із Томська до Москви. Його у важкому стані доставили до омської лікарні, а пізніше відвезли до німецької клініки «Шаріте». За даними ОЗХО, Навальний був отруєний нервово-паралітичною отрутою «Новичок»[3]; російська влада озвучила низку альтернативних версій.
У стрічці показано коментарі лікарів, які заперечують знаходження отруйних речовин в організмі пацієнта, різні вирізки з пропагандистами, які розповідають про отруєння алкоголем або їжею.[4]
Після пробудження Навального йому розповіли, що він був отруєний речовиною класу «Новачок», на що той відповів: «Це так тупо!». А пригадавши отруєння Скрипалів 2018 року, додав, що «це все одно що залишити підпис». Потім показується знайомство команди Навального з Христо Грозєвим, який спочатку викликає у них недовіру, поки той не ділиться результатами свого розслідування. Потім Навальний телефонує своїм ймовірним отруйникам, співробітникам ФСБ, представляється своїм ім'ям і запитує, навіщо вони намагалися його вбити. Не домігшись так результатів, вкотре представляється інакше — помічником Миколи Патрушева, після чого Костянтин Кудрявцев розповідає подробиці операції.
Розглядається також участь Олексія Навального в «Русском марше» 2011 року. Опозиціонер пояснив свою причетність до руху націоналістів умінням знаходити спільну мову з різними групами громадян РФ, що важливо на політичній арені.[4]
Режисер охарактеризував картину, як «історію однієї людини та її боротьби з авторитарним режимом»[5][6].
Виробництво та прем'єра
Проект було вперше анонсовано 13 січня 2022 року. Відомо, що режисером фільму є канадський документаліст Деніел Роер[7], який спочатку планував зняти картину про одне з розслідувань Христо Грозєва. Зйомки почалися невдовзі після виходу Навального з коми і йшли аж до арешту в січні 2021 року: за словами головного героя картини, знімальна група була поруч із ним навіть на прикордонному контролі в аеропорту[8][9][10].
Виробництвом займалися компанії HBO Max і CNN Films у партнерстві з Fishbowl Films, студіями Raefilm та Cottage M. Продюсерами проекту стали Діана Беккер і Мелані Міллер з Raefilm, Шейн Борис з Cottage M, Емі Ентеліс та Кортні Секстон з CNN Films, Марія Певчих[11][12].
Прем'єра фільму відбулася на початку 2022 року на CNN у США, а також на стрімінгових платформах HBO MAX та CNN+[12]. Продюсером стала Марія Пєвчих[13].
Відгуки
Відгуки зарубіжних критиків
На сайті-агрегаторі Rotten Tomatoes фільм має рейтинг 99 % і середню оцінку 9.110 на основі 89 відгуків, а консенсус свідчить: «Це документальний фільм, який так само захопливий, як будь-який трилер, але реальна боротьба з авторитаризмом, яку він докладно показує, смертельно серйозна».[14]
На сайті-агрегаторі Metacritic фільм має рейтинг 82/100, заснований на 22 позитивних професійних англомовних рецензіях.[15]
Філ де Семлен у журналі Time Out поставив фільму 4 зірки з 5, написавши: «Насамперед, це історія про мужність перед обличчям безжальних репресій та одна з тих надто рідкісних геополітичних історій, у яких погані хлопці справді отримують по заслугах».[16]
Бен Пірсон із сайту /Film поставив стрічці оцінку 8 із 10.[21]
Фіоннуала Галліган із сайту Screen Daily написала: «Цей захопливий, сильний твір вирізняється невідкладністю — як і його герой, який живе моментом, перебуваючи в постійній тіні власної смерті».[22]
Норман Гідні з сайту Film Threat поставив оцінку 8 із 10.[23]
Джон Фінк із сайту The Film Stage порівняв «Навального» з документальним фільмом «Citizenfour. Правда Сноудена» (2014).[24]
Реакція російської влади
Росфінмоніторинг за день до прем'єри фільму занесли Олексія Навального і деяких його соратників до списку «терористів і екстремістів». Політолог Станіслав Бєлковський вважає оголошення в розшук Олега Навального, брата Олексія, також реакцією влади на появу фільму[25]
↑Генеральный директор ОЗХО Фернандо Ариас Гонсалес (30 листопада 2020). OPENING STATEMENT BY THE DIRECTOR-GENERAL TO THE CONFERENCE OF THE STATES PARTIES AT ITS TWENTY-FIFTH SESSION(PDF). ОЗХО(англ.). Архів оригіналу(PDF) за 28 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 28. In September, the Secretariat conducted a technical assistance visit in response to a request from Germany under subparagraph 38(e) of Article VIII of the Convention. During the visit, a team of experts from the Secretariat collected biomedical samples directly from Mr Navalny for analysis by OPCW designated laboratories. The results of the analysis confirmed that a toxic chemical of the Novichok family was found in Mr Navalny’s blood.
