Набіулліна Ельвіра Сахіпзадівна

Ельвіра Набіулліна рос. Эльвира Набиуллина
Ельвіра Набіулліна рос. Эльвира Набиуллина
Голова Центрального банку РФ
Нині на посаді
На посаді з	24 червня 2013
Президент	Володимир Путін
Прем'єр-міністр	Дмитро Медведєв Михайло Мішустін
Попередник	Сергій Ігнатьєв
Помічник Президента РФ з економічних питань
22 травня 2012 — 24 червня 2013
Президент	Володимир Путін
Міністр економічного розвитку РФ
12 травня 2008 — 21 травня 2012
Президент	Володимир Путін
Наступник	Андрій Бєлоусов
Міністр економічного розвитку і торгівлі РФ
24 вересня 2007 — 12 травня 2008
Прем'єр-міністр	Володимир Путін
Попередник	Герман Греф
Народилася	29 жовтня 1963(1963-10-29) (61 рік) Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР
Відома як	економістка, політична діячка, банкірка, державна діячка
Місце роботи	Російський союз промисловців і підприємців^d, міністерство економіки РФ^d, Svyaznoy Bank^d, Ministry of Economic Development and Trade of Russian Federation^d, Ministry of Economic Development and Trade of Russian Federation^d, Міністерство економічного розвитку Російської Федерації^d, Газпром і RAO UES^d
Громадянство	Росія
Національність	татари
Освіта	Московський університет
Alma mater	Економічний факультет Московського державного університету імені Ломоносова^d (1986), Єльський університет і МДУ (1990)
Політична партія	Єдина Росія і КПРС
У шлюбі з	Ярослав Кузьмінов
Діти	1
Нагороди	Орден Дружби Орден Пошани
Медіафайли у Вікісховищі

Ельвіра Сахіпзадівна Набіулліна (рос. Эльвира Сахипзадовна Набиуллина; нар. 29 жовтня 1963(19631029), Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР) — російська державна і політична діячка. Голова Центрального банку Російської Федерації з 24 червня 2013 року.[1]

Перебуває під санкціями багатьох країн.[2] 19 жовтня 2022 року додана до санкційного списку України[3].

Життєпис

У 1986 з відзнакою закінчила економічний факультет МДУ ім. Ломоносова за фахом «економіст». Член КПРС з 1985 р.

У 1990 закінчила аспірантуру МДУ (кафедра історії народного господарства і економічних навчань).

З 1991 по 1992 — головна спеціалістка дирекції постійного комітету правління Науково-промислового союзу СРСР (попередника Російського союзу промисловців і підприємців) з питань економічної реформи.

З 1992 по 1994 — головна спеціалістка, консультантка дирекції РСПП з питань економічної політики.

У 1994 — радник Експертного інституту РСПП.

З 1994 по 1995 — заступниця керівника департаменту економічної реформи — начальник управління державного регулювання економіки Міністерства економіки Росії.

З 1995 по 1996 — заступниця начальника департаменту економічної реформи Міністерства економіки Росії.

З 1996 по 1997 — начальниця департаменту економічної реформи Міністерства економіки Росії, член колегії Мінекономіки Росії.

З 1997 по 1998 — заступниця міністра економіки Росії.

З 1998 по 1999 — заступниця голови правління «Промторгбанку».

У 1999 — виконавча директорка Євроазійської рейтингової служби.

З 1999 по 2000 — віцепрезидент фонду «Центр стратегічних розробок» (президентом фонду був Герман Греф).

З 2000 по 2003 — перша заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі Росії Германа Грефа.

З 2003 по 2005 — президент фонду «Центр стратегічних розробок».

З вересня 2007 по травень 2008 — міністр економічного розвитку і торгівлі Російської Федерації.[4]

З травня 2008 по травень 2012 — міністр економічного розвитку Російської Федерації.

З 2007 по 2012 — член наглядової ради Державної корпорації по сприянню розробці, виробництву і експорту високотехнологічної промислової продукції «Ростехнології».

З 2008 по 2011 — член ради директорів ВАТ «Газпром».

У 2008 входила до ради директорів РАО ЄЕС.

З 2005 по 2006 — керівниця експертної ради організаційного комітету з підготовки та забезпечення головування Російської Федерації в «Групі восьми» у 2006 р.

З 2008 по 2012 — голова опікунської ради фонду Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна.

З 2010 — член урядової комісії з економічного розвитку та інтеграції.

З 2010 — член опікунської ради Фонду «Сколково».

З 2011 — член наглядової ради Агентства стратегічних ініціатив.

З 2013 — заступниця голови Національної фінансової ради.

З 22 травня 2012 по 24 червня 2013 року — помічниця Президента Російської Федерації з економічних питань.

З 24 червня 2013 року — Голова Центрального банку Російської Федерації.

22 березня 2017 року президент Росії Путін представив в Держдуму РФ кандидатуру Ельвіри Набіулліної для призначення на посаду голови Центрального банку Російської Федерації на новий строк, з 24 червня 2017 року[5].

Санкції

Ельвіра Набіулліна здійснює комерційну діяльність в секторах економіки, що забезпечує істотне джерело доходу для уряду Росії, котрий ініціював військові дії і геноцид цивільного населення в Україні, перебуває під сакційми багатьох країн.[2]

19 жовтня 2022 року додана до санкційного списку України[3].

СБУ та Офіс генерального прокурора повідомили Набіулліній про підозру у пособництві в збройній агресії проти України.[6][7]

Сім'я

Одружена з Кузьміновим Ярославом Івановичем[8][9]

У шлюбі є син Василь[10] (1988 р. н.), у 2005-2009 роках - студент факультету соціології ГУ-ВШЕ, 2010 року закінчив соціологічну магістратуру Манчестерського університету і МВШСЕН.[11] Наразі науковий співробітник НДУ ВШЕ.[12]

Нагороди

• 15 жовтня 2018 року нагороджена Орденом Пошани за розвиток і зміцнення банківської системи.

Примітки

1. Эльвира Набиуллина утверждена новым председателем Центробанка. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
2. НАБІУЛЛІНА Ельвіра Сахіпзадовна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 березня 2023. Процитовано 18 березня 2023.
3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
4. Levitov, Maria (September 2007). Putin Replaces Russian Economy Minister Gref With Nabiullina. Bloomberg. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2018.
5. Президент РФ представив кандидатуру Ельвіри Набіулліної для призначення на посаду Голови Центрального банку на новий термін. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018.
6. СБУ обвинувачує голову Центробанку РФ у збройній агресії – DW – 27.09.2024. dw.com (укр.). Процитовано 28 вересня 2024.
7. СБУ оголосила ще одну підозру голові центробанку РФ Набіулліній. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 вересня 2024.
8. Президентская «дамка». flb.ru. Процитовано 18 березня 2023.
9. Набиуллина, Эльвира Помощник президента Российской Федерации. lenta.ru. Процитовано 18 березня 2023.
10. Министра навестили воры - МК. web.archive.org. 20 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 18 березня 2023.
11. В школе Эльвира Набиуллина поражала всех своими математическими способностями — Андрей Игнатенко, Елена Кукол — "Женская доля в правительстве" — Российская Газета — Впервые в истории России министром экономического развития и торговли стала женщина. Впрочем, это назначение, может быть, и явилось неожиданностью для широкой публики, но в среде экономистов у Набиуллиной давно сложилась репутация специалиста "хай-класса". Как вспоминают ее учителя, на выпускном экзамене в школе Эльвира Набиуллина поразила всех, решив задачи по математике не одним, а самыми разными способами. Не удивительно, что на экономический факультет МГУ уфимская школьница поступила с лету, сдав вступительные экзамены на одни пятерки. В аспирантуре же ее наставником был "гуру" российской экономической науки, нынешний научный руководитель ГУ - Высшая школа экономики Евгений Ясин. web.archive.org. 9 лютого 2011. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 18 березня 2023.
12. ТАСС — Энциклопедия. web.archive.org. 18 жовтня 2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 18 березня 2023.