Набока Іван Лукич
Набока Іван Лукич (нар. 22 липня 1894, Конотоп — пом. після 1931, невідомо) — український військовий діяч, сотник Армії УНР. Лицар Залізного хреста УНР та Хреста Симона Петлюри. ЖиттєписІван Набока народився 22 липня 1894 року у Конотопі. 15 травня 1918 року Іван Набока добровільно вступив до Армії УНР. Став учасником Першого зимового походу під час Радянсько-української війни. Був нагороджений Залізним Хрестом УНР «За Зимовий похід і бої» № 342[1]. У 1920 році Іван Лукич служив командиром 1-ї сотні 3-го кінного полку Окремої кінної дивізії. По завершенні збройної боротьби армії УНР сотник був інтернований у польському таборі Вадовиці. З 1925 року Набока мешкав у Франції. Там Іван Лукич став членом Товариства бувших вояків Армії УНР у Франції. Був нагороджений Хрестом Симона Петлюри № 1152. Подальша доля невідома. Примітки
Джерела
|