Мішель Симон
Міше́ль Симо́н (фр. Michel Simon; 9 квітня 1895, Женева, Швейцарія — 30 травня 1975, Франція) — швейцарський і французький актор театру і кіно. БіографіяМішель Симон народився в Женеві (Швейцарія) в родині м'ясника. На початку Першої світової війни призваний до швейцарської армії, але був демобілізований через туберкульоз і непокору. Він був боксером, фотографом, правим анархістом, різноробом на будівництві… Нарешті Мішель прийшов працювати в театр у Женеві в 1920 році. Його популярність зростала, і незабаром він вирішив перебратися до Парижа в 1923 році. А два роки по тому він дебютував у кіно. Коли з'явився звук, Симон став одним із видатних акторів Франції, грав ролі у фільмах Жана Ренуара («Сука», «Буду рятує покоління»), Жана Віго («Аталанта») і Марселя Карне («Набережна туманів»). У 1950-х він знімався не так часто, частково через нещасний випадок, внаслідок чого у Симона паралізувало частину обличчя й тіла. Попри це він і далі грав до самої смерті в 1975 році. НагородиПриз за найкращу чоловічу роль («Срібний ведмідь») на Берлінському кінофестивалі 1967 року за фільм «Старий і хлопчик» (режисер Клод Беррі). ФільмографіяЗа час своєї акторської кар'єри Мішель Симон знявся у 110 кінофільмах ▼ Ролі в кіно ▼
Примітки
Джерела
Посилання |