Мішель Кро

Мішель Кро
фр. Michel Auguste Croz
фр. Michel Croz Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 квітня 1830(1830-04-22)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шамоні Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 липня 1865(1865-07-14)[1][2] (35 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Маттергорн Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСавойське графство
 Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
ДіяльністьГірський провідник, мандрівник-дослідник Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJean-Baptiste Crozd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Мішель Огюст Кро (фр. Michel Auguste Croz; 22 квітня 1830(1830квітня22), Шамоні, Франція — 14 липня 1865, Матергорн, Швейцарія) — французький гірський провідник й альпініст, здійснив низку перших сходжень на вершини у західних Альпах. Загинув під час спуску з Матергорна після першого в історії успішного сходження на неї у складі групи під керівництвом Едварда Вімпера.

Ранні роки

Народився 22 квітня 1830 року у невеликому селі Ле-Тур у верхній частині комуни Шамоні у Франції у селянській родині. Все своє життя прожив зі своїм старшим братом Жаном-Баптистом Кро[fr] (1828—1905), який також був гірським провідником, його дружиною та сім'єю, а також із двома сестрами, Марі-Софі та Марі-Дельфін. Мішель не був одружений[3][4].

Кар'єра альпініста

Розпочав кар'єру альпініста та гірського провідника у 1859 році, коли його найняв англійський альпініст і науковець Вільям Метьюз[en], один із засновників Британського Альпійського клубу. У наступні кілька років Кро, спільно з Метьюзом, здійснив низку сходжень на кілька альпійських вершин, серед яких перші сходження на вершини Гранд-Кас (3855 метрів, 8 серпня 1860 року), Мон-Желе[en] (3518 метрів, 11 серпня 1861 року), Кастор (4228 метрів, 23 серпня 1861 року), Дом-де-ла-Саше[en] (3601 метр, 15 серпня), Монте Візо (3841 метр, 30 серпня 1861 року), Мон-Пурі[fr] (3779 метрів, 4 жовтня)[3][5].

У 1864 році Метьюз пішов з альпінізму, і Кро перейшов у команду до англійського альпініста та мандрівника Едварда Вімпера. Спільно з ним, Кро здійснив перші сходження на вершини Мон-Долан (3823 метри, 9 липня 1864 року), Барр-дез-Екрен (4102 метри, 25 червня 1864 року)[6], Егюий-де-Тре-ля-Тете[en] (3930 метрів, 12 липня 1864 року)[7], Егюй-д'Аржантьєр (3901 метр, 15 липня 1864 року)[8], Пуент-Вімпер (4184 метри, друга за висотою вершина масиву Гранд-Жорас, 9 червня 1865)[3][9].

Сходження на Матергорн і смерть

Падіння Кро, Гедоу, Гадсона та Дугласа з Матергона (Гюстав Доре, 1865)
Надгробок на могилі Мішеля Кро

У червні 1865 року Вімпер найняв Кро для чергової спроби сходження на Матергорн. До цього Вімпер уже робив кілька спроб, але всі вони закінчувалися невдало. 13 червня 1865 року Вімпер і Кро, об'єднавши зусилля з групою іншого британського альпініста Френсіса Дугласа (до якої також входили Дуглас Роберт Гедоу, Чарльз Гадсон, Петер Таугвальдер-старший (батько) і Петер Таугвальдер-молодший. Наступного дня, 14 липня 1865 року, група успішно досягла вершини. Кро та Вімпер першими ступили на вершину. Провівши нагорі близько години, група почала спуск, Кро йшов першим у зв'язці. За кілька хвилин після початку спуску Гедоу, який йшов другим, не втримався на схилі і впав, збивши з ніг Кро. Гадсон і Дуглас не змогли втриматися, і впали за ними. Мотузка, яка з'єднувала альпіністів обірвалася і всі четверо впали вниз. Пошукова експедиція, організована 16 липня, знайшла тіла трьох альпіністів (Кро, Гадсона та Гедоу) на льодовику Матергорн (тіло Дугласа так і не було знайдено). 19 липня тіла були перенесені в Церматт і поховані на місцевому цвинтарі альпіністів[10][11].

Пам'ять

Третя за висотою вершина масиву Гранд-Жорас названа на честь Кро (Пуент-Кро, фр. Pointe Croz, 4110 метрів)[12]. Його ім'ям названо одну з вулиць Шамоні (фр. avenue Michel Croz)[13].

За версією «The Mountain Encyclopedia» Мішель Кро 1 з 10 найкращих гірських провідників усіх часів[14].

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1016758545 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Michel Croz: homme de coeur et guide fidèle (фр.). cervinmichelcroz.plusdeclic.com. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 3 грудня 2016.
  4. ↑ Sir Leslie Stephen, Douglas William Freshfield, Sir William Martin Conway, Arthur John Butler, George Yeld. The Alpine Journal : [англ.] // The Alpine Journal. — 1866. — Vol. 2. — P. 422.
  5. ↑ John Ball. A guide to the western Alps. — P. 27, 124—125.
  6. ↑ The Mountain Encyclopedia, 2005, с. 69.
  7. ↑ The Mountain Encyclopedia, 2005, с. 8.
  8. ↑ The Mountain Encyclopedia, 2005, с. 6.
  9. ↑ The Mountain Encyclopedia, 2005, с. 95.
  10. ↑ Edward Whymper. Scrambles Amongst the Alps in the Years 1860-69. — P. 381—405.
  11. ↑ Mountaineers’ cemetery, Zermatt, Switzerland (англ.). Zermatt Tourism. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
  12. ↑ Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt. The High Mountains of the Alps. — P. 188. — ISBN 0898863783.
  13. ↑ Kev Reynolds. Chamonix to Zermatt: The Classic Walker's Haute Route. — P. 40—47. — ISBN 1783621591.
  14. ↑ The Mountain Encyclopedia, 2005, с. 98.

Література

  • Frederic Hartemann, Robert Hauptman. The Mountain Encyclopedia: An A to Z Compendium of Over 2,250 Terms, Concepts, Ideas, and People. — Taylor Trade Publishing, 2005. — 400 p. — ISBN 146170331X.

Посилання