Міхай Бенюк

Міхай Бенюк
Народився	20 листопада 1907(1907-11-20)[2]  Себіш, Арад, Румунія
Помер	24 червня 1988(1988-06-24)[1] (80 років)  Бухарест, Румунія[3]
Країна	Румунія
Діяльність	поет, драматург, психолог
Знання мов	румунська[4][5]
Заклад	Бухарестський університет
Членство	Writers' Union of Romania^d і Румунська академія
Жанр	Пролеткульт[6] і соціалістичний реалізм
Партія	Румунська комуністична партія
Медіафайли у Вікісховищі

Могила Бенюка

Міха́й Беню́к (рум. Mihai Beniuc; 20 листопада 1907 — 24 червня 1988) — румунський поет, письменник та академік (1955); громадський діяч, комуніст.

З життєпису

Член Румунської АН (з 1955). Секретар Спілки письменників РНР. Літературну діяльність почав 1926. У ранніх творах виступав на захист інтересів трудящих, осуджував фашизм і загарбницьку війну проти СРСР, вітав перемогу Радянського Союзу (зб. «Пісні загибелі», 1938; «Поезії», 1943; «Загублене місто», 1943). У післявоєнних творах славить нове життя, відображає соціалістичне будівництво в Румунії («Людина чекає світанку», 1946; «Яблуня при дорозі», Державна премія, 1954; «Партія мене навчила», 1954; «Мандрівники в сузір'ях», 1958). Відомий як перекладач, зокрема «Слова о полку Ігоревім».

Твори:

• Укр. перекл.—Заплава Вирнава. «Всесвіт», 1959, № 5;
• Рос. перекл.-Стихи. М., 1958.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
   d:Track:Q3407324
3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118658220 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
5. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
6. http://www.romlit.ro/literatura_oportunist_ii

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.