Мітрідат II (цар Коммагени)

Мітрідат II
Рельєф Мітрідата II та його сестри
Народивсяневідомо
Помер20 до н. е.
Рим
Діяльністьмонарх Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовдавньогрецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулцар Коммагени
Посадамонарх Редагувати інформацію у Вікіданих
Термін38—20 роки до н. е.
ПопередникАнтіох II
НаступникМітрідат III
РідЄрвандіди
БатькоАнтіох I
МатиІсія Каппадокійська
Брати, сестриАнтіох II Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЛаодіка
Діти1 син

Мітрідат II Антіох Епіфан Філоромей Філеллін Монокрит (*Μιθριδάτης Ἀντίοχος ὀ Ἐπιφανής Φιλορωμαίος Φιλέλλην Μονοκρίτης, д/н —20 до н. е.) — цар Коммагени у 3820 роках до н. е.

Життєпис

Походив з династії Єрвандідів. Старший син Антіоха I, царя Коммагени, та Ісії (доньки Аріобарзан I, царя Каппадокії). Про дату народження нічого невідомо.

39 року до н. е. брав участь у захисті римлянами на чолі із Вентидієм Бассом узбережжя Євфрату від нападу парфян. У 38 році до н. е. після смерті батька відсторонив брата Антіоха II від трону й сам став царем.

Був союзником триумвіра Марка Антонія, надавши тому дипломатичну та військову допомогу під час вірменського походу 36 року до н. е. У 31 році до н. е. привів війська до Еллади на допомогу Антонію. Проте після поразок суходольних військ останнього перейшов на бік Октавіана.

В подальшому залишався вірним васалом римського імператора. На вимогу останнього передав фортецю Зевгму біля Євфрату до провінції Сирія. Водночас продовжив політику батька з еллінізації населення, поєднанню перських й еллінських культів, спорудження величних скульптур для звеличення правлячої династії. Насамперед відзначається величне святилище в Кара-Куш, де зображено самого царя, мати, сестру й небогу. В Сезенку споруджено гробницю Мітрідата II та його дружини.

Помер Мітрідат II у 20 році до н. е. у Римі. Йому спадкував єдиний син Мітрідат III.

Джерела

  • Toumanoff C., Manuel de Généalogie et de Chronologie pour l'histoire de la Caucasie Chrétienne (Arménie — Géorgie — Albanie), Edizioni Aquila, Roma 1976, s. 407—408 (tabl. 86).
  • Mark Chahin, The Kingdom of Armenia, Routlege, 2001 (ISBN 0700714529).