|
Мітасов Олег Євгенійович
Олег Євгенійович Мітасов (нар. 31 січня 1953, Карлові Вари, Чехословаччина[1] — пом. 23 грудня 1999, Стрілеча, Україна) — художник-аутсайдер[2], міська легенда Харкова. БіографіяНародився в Карлових Варах. Батько працював гірничим інженером, мати — лікаркою в посольстві. Через деякий час родина Мітасова переїхала до Харкова, де Олег пізніше працював заступником директора магазину. Неодноразово госпіталізувався в Харківську міську клінічну психіатричну лікарню № 15. Всередині 1980-х років Олег Мітасов почав наносити на стіни будинків численні написи.
Написи в місті повторювали фрази «Где на земле», «Звёзд с неба не срывать», «Ленин», «Митасов» і видатну фразу - «ВЕК ВАК» — імовірно, ВАК означає Вищу атестаційну комісію[4], яку Мітасов не зміг пройти[5]. Існують припущення, що саме ця подія стала серйозним ударом по психічному здоров'ю Мітасова. В період своєї відомості Олег Мітасов мешкав в семикімнатній комунальній квартирі в центрі Харкова за адресою провулок Червонопрапорний, 18, нині Каплунівський. Відомо, що написи були обрамлені товстими крапками по бокам і писались без прописних літер. Окремі написи до сих пір можна зустріти в прилеглих до помешкання Мітасова домах та подвір'ях.[6][7][8] Помер Олег Мітасов 23 грудня 1999 року від туберкульозу в Харківській обласній психіатричній лікарні № 1 і після відмови родичів забрати тіло за гроші, був похований на кладовищі при лікарні.[1] КвартираВсім відомі написи Мітасов робив не лише на вулиці, але і вдома, про що було відомо деяким людям, що цікавились його творчістю. В своє помешкання він нікого не допускав, проте звідкісь було відомо, що весь простір комунальної квартири, з якої практично всі мешканці виїхали, також був заповнений написами.
Після смерті мами Мітасова, в квартирі був проведений ремонт, і більшість унікальних написів всередині квартири було втрачено. По деяким даним в квартирі певний час розташовувався якийсь офіс. В серпні 2018-ого року квартира мала статус виставленої на продаж.[9] Деякі з уцілілих предметів обмеблювання списаних та обдряпаних Олегом Мітасовим були підібрані і в майбутньому експонувались на виставках в Харкові. Доля фортепіано і холодильника, що були покриті в декілька шарів написами і малюнками Мітасова, залишається невідомою. Лиш деякі вуличні написи залишились збереженими досьогодні. Частина їх була втрачена по причині ремонту поверхонь, на яких ті знаходились, часом зафарбовувались саме написи. Пам'ять
«…Он умер в 1999 году. Я побывал в его квартире около трех часов после его смерти, когда узнал, что его вещи начали выбрасывать. Мне этого хватило на многие годы. Там я увидел эту главную надпись „Ты никогда землей не был, но и быть не можешь“. Это крайне метафорическое высказывание. Там я сделал фотографии и нашел дневники, которые передал в Центр медико-социальной реабилитациив Киеве, потом мы сделали выставку в Павловке…»[12] "Я далек от мысли о возможности какой-либо интерпретации «митасовского» наследия и хотел бы предостеречь от любой попытки использовать этот материал как источник творческого вдохновения. Митасов — явление природы. Его «творчество» — не искусство. Это — документ " — пише Маков в 2001 році.[13]
Відео
Посилання
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||
