Міссульські повеніМіссу́льські по́вені — катастрофічні повені, які відбувалися періодично на сході штату Вашингтон і прямували вниз по ущелині річки Колумбія наприкінці останнього льодовикового періоду. Ці повені відбувалися через прорив льодовикової греблі льодовикового озера Міссула на річці Кларк-Форк. Після кожного прориву льодовикової греблі, води озера прямували вниз за течією річок Кларк-Форк і Колумбія, затопивши великий терен східної частини штату Вашингтон і долини Вілламетт[en] на заході Орегону. Після прориву, льодовикова гребля відновлювалась, відтворюючи Міссульське льодовикове озеро. Геологи вважають, що цикл повеней та відтворення озера тривав в середньому 55 років, і що повені відбувалися кілька разів протягом 2 000 років між 15 000 і 13 000 років тому. Гідролог Джим О'Коннор Геологічної служби США та вчений Жерар Беніто іспанського Центру екологічних досліджень знайшли докази, принаймні двадцяти п'яти великих повеней, найбільша з яких мала потужність ~ 10 км³/год. [1] Альтернативні оцінки пікової швидкості потоку з найбільших повеней коливаються від 17 км³/год[2] до 60 км³/год[3]. максимальна швидкість потоку сягала 36 м/сек (130 км/год)[2]. Примітки
Pazynych V. Missoula floods – Subglacial Artesian Basin and its Full Physical pattern https://www.researchgate.net/publication/339091198_Missoula_floods_-_Subglacial_Artesian_Basin_and_its_Full_Physical_pattern_2d_Edition_Jan_2020 |