Міодраґ Булатович

Міодраґ Булатович
серб. Миодраг Булатовић Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився20 лютого 1930(1930-02-20)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бієло-Полє, Королівство Югославія
Помер15 березня 1991(1991-03-15)[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих (61 рік)
Ігало, Соціалістична Республіка Чорногорія, СФРЮ
ПохованняНовий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Югославія Редагувати інформацію у Вікіданих
 Сербія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпрозаїк-романіст, драматург, письменник, прозаїк
Alma materфакультет філософії Белградського університетуd Редагувати інформацію у Вікіданих і Panto Mališić Gymnasium, Beraned Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusQ11694081? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Міодраґ Булатович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Булатович.

Міодраг Булатович (серб. Миодраг Булатовић, 20 лютого 1930, Бієло-Полі — 15 березня 1991, Іхало) — сербський письменник, що писав сербською мовою.

Життєпис

З дитинства Міодраґ Булатович страждав на епілептичні напади, тому пізно навчився читати. Закінчив гімназію у Крушеваці, потім Белградський університет, вивчав літературу і психологію. Після університету працював журналістом, у тому числі — на радіо. Як прозаїк дебютував у 1956 році книгою оповідань, за яку отримав премію Спілки письменників Сербії.

У 1970-х роках виступав з нападками на Данило Кіша. Наприкінці життя став впливовим членом Соціалістичної партії Сербії, зайняв крайню націоналістичну позицію.

Творчість

Міодраґ Булатович — автор гротескно-фантастичних творів, що розвивають традиції шахрайського роману, Боккаччо, Рабле, Сервантеса, Едгара По, Миколи Гоголя, Кафки і певною мірою близьких літератури магічного реалізму, творчості Ґюнтера Ґрасса. Крім романів і новел, йому належить п'єса за мотивами Семюела Беккета «Ось і Годо» (1966), численні статті в періодиці.

Романи та новели

  • Явище чортів/ Ђаволи долазе, книга новел (1956)
  • Дзвін і вовк/ Вук і звоно, книга новел (1958)
  • Червоний півень летить прямо в небо/ Црвени петао лети према неба (1959)
  • Герой на ослятах/ Херој на магарцу (1967)
  • Війна була краще/Рат је біо бољи (1969)
  • Люди з чотирма пальцями/ Људи са чотири прста (1975, премія журналу НІН)
  • П'ятий палець/ Петі прст (1977)
  • Gullo Gullo (1983)

Інтерв'ю

  • Bulatovic M., Đorđić S. Nikad istim putem. Beograd: Beogradski izdavačko-grafički zavod; Srpska književna zadruga, 1999 (книга бесід з письменником)

Визнання

Проза Міодраґа Булатовича перекладена багатьма мовами світу.

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119268280 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  4. ↑ Catalog of the German National Library

Література

  • Bienek H. Borges, Bulatović, Canetti. München: Hanser, 1965
  • Miodrag Bulatović u srpskog književnosti/ Prired. Dragomir Brajkovic, Dragoljub Šćekić. Andrijevica: Stupovi; Beograd: Mladost, 1997
  • Pijanović P. Poetika groteske: pripovedačka umetnost Miodraga Bulatovića. Beograd: Narodna knj./Alfa, 2001
  • Шукало М. Одмрзавање језика: поетика страности у дјелу Міодрага Булатовића. Banja Luka: Grafid; Beograd: Prosveta, 2002

Посилання