Міна Кешвар Камаль

Міна Кешвар Камаль
пушту مينا کشور کمال Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася27 лютого 1956(1956-02-27) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кабул, Королівство Афганістан Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла4 лютого 1987(1987-02-04) (30 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кветта, Пакистан Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Афганістан
 Демократична Республіка Афганістан Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, поетеса, есеїстка, журналістка, соціальна працівниця, політична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпоезія і есей Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКабульський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпушту Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зFaiz Ahmadd Редагувати інформацію у Вікіданих

Міна Кешвар Камаль (перс. مینا کشور کمال, широко відома як Міна, 27 лютого 1956(19560227), Кабул, Афганістан — 4 лютого 1987, Кветта, Пакистан) — афганська феміністка, борчиня за права жінок і засновниця Революційної асоціації жінок Афганістану, загинула внаслідок політичного вбивства 1987 року.

Життєпис

1977 року, ще студенткою Кабульського університету[1], заснувала Революційну асоціацію жінок Афганістану (RAWA), завданнями якої були боротьба за рівність і право жінок на освіту, а заявленою метою — «дати голос пригнобленим і знемовленим жінкам Афганістану». 1979 року проводила кампанію проти уряду Афганістану, на її думку, маріонеткового, керованого з СРСР. 1981 року випустила двомовний феміністичний журнал, Payam-e-Zan («Послання жінки»)[2]. Також заснувала Watan Schools для допомоги дітям-біженцям та їх матерям, надання медичної допомоги й навчання практичним навичкам[3].

Наприкінці 1981 року на запрошення французького уряду Камаль представляла афганський рух опору на з'їзді Соціалістичної партії Франції. Радянська делегація, очолювана Борисом Пономарьовим, покинула зал, коли учасники натхненно вітали Міну Камаль, яка підняла руку в переможному жесті[4].

13 листопада 2006 року журнал «Time» у спеціальному випуску включив Міну Камаль до списку «60 азійських героїв», написавши: «Хоча їй було всього 30, коли вона померла, Міна встигла посіяти насіння афганського руху за жіночі права, заснованого на силі знань»[5].

Смерть

Була вбита у Кветті, Пакистан 4 лютого 1987 року. Думки про особи вбивць різняться, проте за припущеннями ЗМІ, це були агенти ХАД, афганської спецслужби, або лідера фундаменталістів-моджахедів Гульбеддіна Хекматіара[1][6].

Камаль була одружена з Фаїзом Ахмадом, лідером маоїстської Організації визволення Афганістану[ru][7], якого також убили агенти Хекматіара 12 листопада 1986 року. У них було троє дітей, місцеперебування яких нині невідоме.

Примітки

  1. ↑ а б Afghan feminists fighting from under the burqa. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 7 квітня 2020. 
  2. ↑ پیام زن، نشریه جمعیت انقلابی زنان افغانستان — راوا. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 29 червня 2022. 
  3. ↑ Brave Women in a War-Torn World: RAWA and Afghanistan. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020. 
  4. ↑ Biography of Martyred Meena, RAWA's founding leader. Архів оригіналу за 7 вересня 2008. Процитовано 7 квітня 2020. 
  5. ↑ TIME Magazine | 60 Years of Asian Heroes: Meena
  6. ↑ BBC News | SOUTH ASIA | Afghan activist's killers hanged. Архів оригіналу за 13 березня 2007. Процитовано 7 квітня 2020. 
  7. ↑ Brodsky, 2003, с. 54.

Література

  1. Melody Ermachild Chavis. Meena — Heroine of Afghanistan. — New York : St. Martin's Press, 2003. — ISBN 0-312-30689-X.
  2. Brodsky, Anne E. With all our strength : the Revolutionary Association of the Women of Afghanistan. — New York : Routledge, 2003.

Посилання