Мінаур (футбольний клуб, Бая-Маре)
«Мінаур» (Бая-Маре) (рум. CS Minaur Baia Mare) — румунський футбольний клуб, з міста Бая-Маре у північній Румунія, заснований у 1948 році. Неофіційно відомий також за своєю старою назвою «Мінерул» (рум. Minerul). Найуспішніша команда з повіту Марамуреш. Хронологія назв
ІсторіяКлуб був заснований у 1948 році під назвою «КСМ Бая-Маре» в результаті злиття місцевих команд «Фенікс»[en] (засновано у 1932 році) та «Мінаур» (засновано у 1927 році)[2]. Але вже за два роки, у 1950, назву було змінено на «Металул» (рум. Metalul). 1955 року «Металул» вийшов у Лігу III, третій за рівнем дивізіон країни, а наступного року — і до Ліги ІІ. З цього ж моменту команда три роки поспіль змінювала назву: 1956 року команда отримує ім'я «Енергія Трустул Мінер» (рум. Energia Trustul Miner), 1957 року — «Мінерул» (рум. Minerul), а 1958 року повертає свою першу назву «КСМ Бая-Маре». 1959 року команда, виступаючи у другому дивізіоні, сенсаційно дістається до фіналу Кубка Румунії, де зазнала поразки 0:4 від столичного «Динамо»[3]. У 1960-ті роки у клубі відбулось кілька знакових подій. Після чергової зміни назви у 1962 році, цього разу на «Мінерул», наступного року Мірча Сасу[en] став першим гравцем в історії клубу, який був викликаний в національну збірну Румунії. А вже 1964 року клуб виграв Лігу II і вперше в історії вийшов у Лігу I (щоправда попередник «Мінерула», «Фенікс», вже грав у вищому румунському дивізіоні перед Другою світовою війною). Втім, посівши у дебютному сезоні 13-те місце з 14 у Лізі I, клуб відразу вилетів назад до другого дивізіону. 1975 року команда отримує назву ФК «Бая-Маре» і 1978 року під цієї назвою повертається у вищий дивізіон, де цього разу зуміла себе добре проявити: у 1979 році клуб фінішував 5-м з 18, а наступного сезону провів свій найкращий сезон, посівши 4-те місце. Утім, третій сезон команда провела вкрай невдало і посівши 1981 року передостаннє 17-те місце, клуб вилетів з елітного дивізіону. 1982 року «Бая-Маре» знову вийшов до фіналу Кубка Румунії, де і цього разу поступився «Динамо» (2:3)[3]. Утім, оскільки «динамівці» виграли у тому сезоні і чемпіонат, кваліфікувавшись до Кубка чемпіонів, «Бая-Маре» вперше у своїй історії отримав шанс зіграти у єврокубках, потрапивши у першому ж раунді Кубка володарів кубків на мадридський «Реал», очолюваний легендарним Альфредо Ді Стефано. Вистоявши вдома у першій грі (0:0), «Бая-Маре» фактично без шансів поступився в гостях на «Сантьяго Бернабеу» (2:5)[4], достроково завершивши свій єдиний євросезон[5]. Улітку того ж 1982 року «Бая-Маре» зіграв товариську гру проти італійської «Фіорентини» в Італії і виграв 3:1 у команди, в складі якої виступали чемпіони світу 1982 року італійці Джанкарло Антоньйоні та Франческо Граціані, а також Даніель Бертоні та Даніель Пассарелла, обидва чемпіони світу чемпіони світу 1978 року з Аргентиною[6]. 1983 року «Бая-Маре» виграв другий дивізіон і знову вийшов до вищої румунської ліги, де у першому сезоні команда закінчила на 15-му місці з 18 і врятувала себе від вильоту, але наступного розіграшу стала передостанньою, 17-ю, і покинула Дивізію А, після чого змінила назву на «Марамуреш», під яким тривалий час виступала у другому дивізіоні. Поліпшення результатів відбулось лише 1993 рік року, коли «Марамуреш» дістався півфіналу Кубка Румунії, а 1994 року, після серії середніх та поганих сезонів у Лізі II протягом останнього десятиліття, клуб посів перше місце і вийшов до Ліги I вчетверте за свою історію. У сезоні 1994/1995 «Марамуреш» дійшов до чвертьфіналу Кубка Румунії, але наприкінці сезону з 17-го місця повернувся до Ліги II. 1998 року команда вчергове змінює назву, цього разу назад на ФК «Бая Маре», а вже наступного року вилітає до третього дивізіону, щоправда ненадовго — вже у першому сезоні 1999/00 команда з першого місця повертається на другий щабель румунського футболу. 2001 року команда виграла плей-оф за право виступу у вищому дивізіоні, проте власник команди вирішив продати місце команди в Лізі I клубу «Бакеу», що саме вилетів з вищого дивізіону, аргументуючи продаж місця відсутністю фінансових ресурсів для утримання команди у вищому дивізіоні[7], через що клуб продовжив виступи у Лізі II. Наступного 2002 року «Бая-Маре» знову кваліфікується у плей-оф, але цього разу програє його. 2004 року клуб вилетів до Ліги III, з якої повернувся у 2006 році, але 2007 року знову вилетів до третього дивізіону і зіткнувся із серйозними фінансовими проблемами. Тоді ж бразилець Айрес Серкейра Сімао[en] став першим іноземним гравцем, який коли-небудь грав за ФК «Бая-Маре». У сезоні 2007/08 серія поганих результатів та страйк гравців через невиплату зарплат та бонусів не дозволили команді підвищитись у класі, проте на початку сезону 2008/09 клубу вдається підписати кількох гравців з досвідом виступів у вищому дивізіоні Румунії, таких як Даніель Реднік[en] та Сорін Йоді[en], ставши тим самим головним фаворитом, щоб вийти в Лігу II, що клубу і вдалось зробити з 1-го місця. Закінчивши сезоні Ліги II 2009/10 на 8-му місці, клуб був розпущений влітку 2010 року через фінансові проблеми[8], але влітку 2012 року він був поновлений під назвою ФКМ «Бая-Маре» (FCM Baia Mare) і був включений до Ліги IV. 2013 року команда вийшла до Ліги III, а 2015 року — до Ліги ІІ. Але і ця команда через фінансові труднощі 5 серпня 2016 року припинила своє існування[9]. Після одного сезону клуб був знову відновлений, цього разу під назвою «Мінаур», увійшовши до складу однойменного спортивного клубу, в якому також існують чоловіча і жіноча гандбольні команди. Клуб був зарахований до складу Ліги IV — Марамуреш[10]. Тим не менш на відміну від секції з гандболу, футбольна секція досі неофіційно відома як «Мінерул», однією з минулих назв клубу, яке неофіційно і використовують вболівальники. Також кольори футбольної секції відрізняються від кольорів, які використовуються для гандболу, якщо для гандбольних команд традиційними кольорами є білий, чорний і помаранчевий, то для футболу — жовтий і синій. 2018 року відновлена команда вийшла до Ліги III[11]. РезультатиФК «Бая-Маре» був фіналістом Кубка Румунії в 1959 та 1982 роках, тоді як у Лізі I їх найкращим результатом було 4-те місце із 18 в сезоні 1979/80. Загалом у вищому дивізіоні клуб провів сім сезонів:
Команда грала головним чином у Лізі II, де ФК «Бая Маре» займає лідируючу позицію за кількістю других місць — 11, крім яких ще 4 рази ставала чемпіоном дивізіону. Найбільшою перемогою команди у вищому дивізіоні стала гра проти «Оцелула» (7:1) в серпні 1979 року, однак більш пам'ятна звитяга була здобута в червні 1981 року, коли сенсаційно з рахунком 5:0 було розбите столичне «Стяуа»[12]. Досягнення
Статистика виступів
Відомі гравці
Відомі тренери
Примітки
Посилання
|