Мялікгулиєв Назар Курбангельдийович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мялікгулиєв.
Назар Мялікгулиєв
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження9 жовтня 1990(1990-10-09)
Кобиловолоки, Теребовлянський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Смерть22 червня 2022(2022-06-22) (31 рік)
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьтуркмен
ПсевдоПоет
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
 10 ОГШБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області

Назар Курбангельдийович Мялікгулиєв (позивний — Поет; 9 жовтня 1990, с. Кобиловолоки, Україна — 22 червня 2022) — український поет, військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно), почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно).

Життєпис

Назар Мялікгулиєв народився 9 жовтня 1990 року в селі Кобиловолоках, нині Теребовлянської громади Тернопільського району Тернопільської области, у сім'ї етнічного туркмена Курбангельди Мялікгулиєва та уродженки західної України.

Після закінчення Теребовлянської загальноосвітньої школи № 2, 8 працював у лісництві з перервою на військову службу — у 2008—2010 роках служив за контрактом у ракетній бригаді (механік-кулеметник, згодом — механік тактичних ракет).

У 2014 був призваний за третьою хвилею мобілізації. У складі батальйону зенітник Назар пройшов бої під Кримським, а у 2015 — у районі Тошківки, Оріхового, Новотошківського.

Рік після демобілізації був удома. У серпні 2016-го пройшов курси перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас за проєктом «Україна — Норвегія». У грудні 2016 року повернувся до війська. Проходив службу у складі артилерійської бригади, яка на той час виконувала завдання на Луганщині.

Влітку 2017 року звільнився після закінчення терміну контракту й поїхав на заробітки до Європи, півроку був удома й знову повернувся на фронт.

У 2022 році Назар потрапив на фронт вже всьоме. Воював у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 22 червня 2022 року на східному напрямку оборони під час виконання бойового завдання.

Похований в Козовій Тернопільського району[1].

Залишилися дружина та троє дітей.

Творчість

Із шести років почав писати вірші. Автор поетичних збірок «Крик» (2012), «До народу» (2014), «Критик до народу або вірші мого дитинства» (2022, видана посмертно)[2][3].

Нагороди

Вшанування пам'яті

У червні 2024 року в Козовій відкрито пам'ятну дошку на честь Назара Мялікгулиєва[6].

Примітки

  1. ↑ Похорон Назара Мялікгулиєва 1990 р. н. смт Козова Тернопільської області (укр.), процитовано 1 вересня 2022
  2. ↑ Цвик, О. Боровся віршами за правду і свободу: у Тернополі презентували збірку бійця Назара Мялікгулиєва // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 1 вересня.
  3. ↑ Презентували збірку загиблого бійця (укр.), процитовано 1 вересня 2022
  4. ↑ Указ Президента України від 28 листопада 2022 року № 805/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ Ірина Моргун (8 лютого 2024). Двом загиблим бійцям присвоїли звання «Почесний громадянин Тернопільської області». Суспільне Новини.
  6. ↑ Ірина Моргун (22 червня 2024). На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку Назару Мялікгулиєву. Суспільне Тернопіль.

Джерела


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.