Мухаммад ібн Сауд
Мухаммад I ібн Сауд ібн Мухаммад Ібн Мукрин Ель-Маріду (араб. محمد الأول بن سعود بن محمد آل مقرن آل مريدي آل مريدي ; помер 1765 року), також відомий як Ібн Сауд — емір Ед-Дірія, який вважається засновником Першої Саудівської держави (Дірійського емірату) та династії Саудів, що названа за його батьком Саудом ібн Мухаммедом ібн Мукрином (помер 1725 року).[1] Родина Ібн Сауда (тоді відома як Ель-Мукрин) веде своє походження від племені Бану Ауді й племен Ханіфа, але, незважаючи на поширені помилки, Мухаммед ібн Сауд не був ні кочовим бедуїном, ні племінним лідером. Швидше за все він був головою (еміром) сільського поселення поблизу сучасного Ер-Ріяда, зване Дірія[2]. Крім того, він був грамотним та амбітним воїном у пустелі. Союз з Мухаммедом бін Абдул-ВахабомПочатковою базою влади було місто Ед-Дірія, де він зустрівся з Мухаммедом ібн Абдул-Ваххабом, який звернувся до Ібн Сауда за захистом.[2] Мухаммед ібн Сауд дозволив йому вступити в Дірію. Вони утворили союз у 1744 році, що було офіційно скріплено весіллям дочки Мухаммеда бен Абдул-Вахаба з Абдулазізом, сином і наступником Ібн Сауда. Після цього нащадки Мухаммеда бін Сауда та нащадки бін Абдул-Вахаб, Ель аш-Шейх, залишилися тісно пов'язаними. Ібн Абдул-Ваххаб надав Ібн Сауду військову підтримку й допоміг створити Саудівський дім серед інших сил на Аравійському півострові.[3] Перша Саудівська державаПеребуваючи під владою Османської імперії, Ібн Сауд вважається засновником того, що згодом стало називатися Першою Саудівською державою.[3] Його уряд служить зразком для правителів Саудівського дому й дотепер. Уряд базувався на ісламських принципах і використовував шуру. Ібн Сауд правив до своєї смерті в 1765 році,[4][5] й згодом його син Абдул-Азіз бін Мухаммад став 2-им правителем Першої Саудівської держави. СпадщинаЯк провісник Королівства Саудівська Аравія, його ім'я носить Ісламський університет імама Мухаммада ібн Сауда. Див. такожПримітки
|