|
Мусін-Пушкін Володимир Олексійович
Граф Володимир Олексійович Мусін-Пушкін (7 листопада 1868 — 17 квітня 1918) — російський громадський і політичний діяч, член Державної ради Російської імперії. Біографія Православний. З потомствених дворян Ярославської губернії. Великий землевласник Чернігівської губернії. Син петербурзького повітового предводителя дворянства графа Олексія Івановича Мусіна-Пушкіна (1825–1879) і статс-дами графині Любові Олександрівни Кушелєвої-Безбородько (1833–1913). Онук державного контролера графа Олександра Григоровича Кушелєва-Безбородько. Закінчив петербурзьку гімназію Гуревича і Олександрівський ліцей з Табелем про ранги чином 10 класу (1891). Після закінчення ліцею поступив на службу в Міністерство юстиції, був відряджений для занять у 1-й департамент Сенату. Однак незабаром залишив державну службу і присвятив себе благодійній та громадській діяльності. Обирався гласним Сосницького, Ніжинського та Козелецького повітових і Чернігівського губернського земських зборів, почесним мировим суддею Сосницького повіту, Сосницьким повітовим (1893–1915) та Чернігівським губернським (1915–1917) предводителем дворянства. Також обирався гласним Петербурзької міської думи. З 1898 року працював над полегшенням потреб найбіднішого населення Петербурга. З 1904 року був членом Головного управління Російського Товариства Червоного Хреста. У роки російсько-японської війни був членом виконавчої комісії з подачі допомоги хворим і пораненим воїнам, завідував відділом заготовок. Крім того, був віце-головою Комітету Санкт-Петербурзького дамського лазарету, Єлизаветинської громади Російського Товариства Червоного Хреста, товаришем голови Хрестового благодійного товариства. 6 вересня 1911 обраний членом Державної Ради від Чернігівського земства на місце померлого Михайла Красовського. У наступному році був переобраний. Примикав до групи центру. Дослужився до чину дійсного статського радника (1914), мав придворний чин церемоніймейстера (1909). Був герольдом ордена Святої Анни. Убитий 17 квітня 1918 в селі Носівка Чернігівської губернії і аж 13 червня того ж року похований у Києві.[1] Сім'яБув одружений з графинею Єлизаветою Василівною Капніст (1868–1944), дочкою графа Василя Капніста (1838–1910) і княжни Варвари Василівни Рєпніної (1841–1919), внучкою декабриста Олексія Капніста і племінниці князя М. В. Рєпніна. У них було семеро дітей. Нагороди
іноземні:
Джерела
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
