|
Муляр Руслан Станіславович
Русла́н Станісла́вович Муляр (24 січня 1975, м. Тернопіль, Українська РСР, СРСР — 26 травня 2018, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — полковник Служби безпеки України, командир групи відділу Центру спеціальних операцій «А» Управління СБУ в Тернопільській області. БіографіяНародився 1975 року в місті Тернополі, в родині службовців. За іншими даними в с. Ангелівка Тернопільського району[1]. Навчався у тернопільській середній школі № 20, у єдиному в Тернополі спеціальному спортивному класі. Займався легкою атлетикою, виконав норматив кандидата в майстри спорту. Неодноразовий переможець та призер всеукраїнських та обласних юніорських змагань, у 1992 році був членом збірної України з легкої атлетики. Займався також десятиборством, грав у футбол. 1994 року одружився. У 1997 закінчив Тернопільську академію народного господарства (нині — Західноукраїнський національний університет) за спеціальністю «Облік і аудит». У 1997—1998 роках проходив строкову військову службу в прикордонних військах: в/ч 9932 (м. Івано-Франківськ, Навчальний центр), в/ч 9960 (м. Хмельницький, Академія прикордонних військ) та в/ч 1478 (м. Кременчук, Полтавська область, 23-й аеромобільний прикордонний загін). Після демобілізації працював у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Медобори» (с. Великі Гаї Тернопільського району). Служба в СБУУ березні 2001 року розпочав службу в Управлінні СБУ в Тернопільській області, з лютого 2003 служив у відділі Центру спеціальних операцій «Альфа». 2004-го отримав перше офіцерське звання. У 2006 році навчався в Національній академії СБУ, де пройшов курс спеціальної підготовки. У вільний час захоплювався футболом, був голкіпером та капітаном футбольної команди тернопільського УСБУ. У складі збірних команд Тернопільщини здобував численні перемоги в спортивних змаганнях, в тому числі в чемпіонатах України серед учасників АТО. З початком російської збройної агресії проти України виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції. У жовтні 2014 року призначений командиром групи тернопільського відділу ЦСО «А», загалом пройшов 8 ротацій в зоні проведення АТО та операції Об'єднаних сил. За професіоналізм, героїзм та доблесть був неодноразово нагороджений відомчими відзнаками. У травні 2018 року присвоєне звання полковника. Загинув 26 травня 2018 року близько 17:45 під час виконання бойового завдання в районі села Кримське і Бахмутської траси, — поблизу окупованого села Жолобок, — внаслідок обстрілу групи співробітників СБУ з ворожої БМП-1. Разом із ним загинув прапорщик Юрій Журавльов, ще один спецпризначенець дістав важке поранення[2]. Похований 29 травня на Микулинецькому цвинтарі Тернополя, на Алеї слави. На церемонії прощання був присутній голова СБУ Василь Грицак[3][4][5]. Залишились дружина Ольга Богданівна, двоє синів-близнюків Олександр і Станіслав 2007 р.н., донька Наталія 1995 р.н. та онука. У листопаді 2018 року родина загиблого офіцера СБУ отримала трикімнатну квартиру у новобудові Тернополя[6]. Нагороди та званняЗа доблесть і самовідданість, виявлені при виконанні службового обов'язку, Указом Президента України від 02.06.2018 № 158 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[7]; Нагороджений відзнаками керівництва Служби безпеки України та Управління, у томі числі медалями «За сумлінну службу», медаллю ЦСО «А» СБУ та медаллю «За службу Україні», відзнаками голови Тернопільської ОДА. Рішенням сесії Тернопільської міської ради у серпні 2018 року присвоєне звання «Почесний громадянин Тернополя»[8]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
