Музей Польді-Пеццолі

Музей Польді-Пеццолі
45°28′07″ пн. ш. 9°11′30″ сх. д. / 45.468664° пн. ш. 9.191583° сх. д. / 45.468664; 9.191583
Типхудожня галерея[1][2]
палаццо[3]
будинок-музейd[1][4] і private museumd[4]
ТемаПінакотека
Назва на честьGian Giacomo Poldi Pezzolid
Статус спадщининаціональна спадщина Італіїd[5][3]
СкладMarriage of Bacchus and Ariadned
Частина відCase museo di Milanod
Країна Італія[4]
РозташуванняМілан, Італія
Адреса20121[5][1] Via Manzoni 12, 20121, Milano, Italia
Засновано1881
Відкрито25 квітня 1881
Фонд7000 документ[6] і 3523 документ[7]
Відвідувачі50 269 осіб (2018)[8][6]
28 018 осіб (2020)[1]
63 246 осіб (2019)[2]
17 980 осіб (2021)[9]
34 996 осіб (2022)[4]
Директор(з 2009)
Сайтmuseopoldipezzoli.it/#!/en/discover
Музей Польді-Пеццолі. Карта розташування: Італія
Музей Польді-Пеццолі
Музей Польді-Пеццолі (Італія)
Мапа

CMNS: Музей Польді-Пеццолі у Вікісховищі

Музей Польді-Пеццолі (італ. Museo Poldi Pezzoli) — художній музей в місті Мілан.


Історія

Франческо Хейз. « Джан Джакомо Польді Пеццолі », бл. 1851 р.

Музей починався як приватна картинна галерея родини Польді Пеццолі. Її засновниками були Джан Джакомо Польді Пеццолі (1822–1879) та його мати Роза Трівульціо. Ще у 1846 році в міланському палаці родини розпочали реконструкцію і перебудували та наново декорували низку залів і приміщень. Реконструкцією в палаці керували Луїджі Скрозаті та Джузеппе Бертіні. Частка залів палацу вже за проектом призначалась для декорування картинами. Переобладнання і облаштування стосувались не тільки інтер'єрів. Фасади міланського палацу отримали декор у стилі пізнього класицизму ще на зламі 18-19 ст., а невеликий парк набув пейзажного характеру — це зроблено за проектом архітектора Сімоне Кантоні (1736–1818). Головний фасад колишнього палацу на вулицю дотепер зберігає стилістику пізнього класицизму.

Забезпечений аристократ (мати Джан Джакомо походила з князівської родини), він підтримував національно-визвольний рух і так звану революцію 1848 року в Мілані проти влади Австрійської імперії. Події закінчилися поразкою і Джан Джакомо емігрує у західну Європу, де гає час як забезпечений аристократ. Відвідує виставки, знайомиться з художниками, починає колекціонувати картини, килими, старовинні речі. Він помер у віці 57 років і зробив Джузеппе Бертіні, свого приятеля і директора пінакотеки Брера, упорядником власного майна.

За заповітом Польді Пеццолі його палац, збірка картин і меблів перейшли у спадок художньої академії і пінакотеки Брера. Музей отримав назву за прізвищем володаря і був відкритий 1881 року для відвідин. 1951 року закінчили реконструкцію і пристосування палацу під музейні потреби з урахуванням нових умов утримання.

Музей на період зламу 20-21 ст. зберігає і демонструє картинну галерею, меблі, вироби зі скла, невелику колекцію старовинної зброї, кабінетну бронзу, перські середньовічні килими, керамічні вироби, збірку ювелірних прикрас, зразки текстилю, коштовних тканин, мереживо.

Обрані твори

Перські середньовічні килими

Живопис італійських майстрів в збірці

Каналетто. «Центральна площа у місті Падуя», до 1746 р.

Картинна галерея музею починалась як приватна збірка, на характер котрої впливали смаки княгині Рози Трівульціо та її сина. Тому в музеї переважають твори митців, що працювали в Ломбардії та в містах Північної Італії. Зрозуміло, що музей не міг мати церковних фресок, творів римських художників, значної кількості мармурової скульптури і творів ужиткового мистецтва. Тим не менше збірка отримала чимало характерних творів міланської школи і шкіл Північної Італії, серед котрих опинилось декілька видатних зразків серед релігійного живопису і портретного жанру.

Портретний живопис в збірці

Вітторе Гісланді. «Портрет кавалера ордена Константина», бл. 1740 р.

Майстри інших країн

Картинна галерея утримує декотру кількість творів майстрів інших країн Європи, але не вони головують взбірці. Серед них твори —

Джерела

  • Maria Teresa Balboni Brizza, Marina Sambuy (Hrsg.): Il Museo Poldi Pezzoli. Allemandi, Turin 2010, ISBN 978-88-422-1424-3
  • I grandi musei. Museo Poldi Pezzoli Milano, Skira, Mailand 2006

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Польді-Пеццолі

Див. також

  1. а б в г Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
  2. а б ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
  3. а б SIRBeC
  4. а б в г Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
  5. а б в dati.beniculturali.it — 2014.
  6. а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
  7. ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
  8. https://www.regione.lombardia.it/wps/wcm/connect/f117cd24-bb07-4dbe-8d0d-ced27581ede6/Musei+riconosciuti_dati+visitatori+2018.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-f117cd24-bb07-4dbe-8d0d-ced27581ede6-n0vnPYH
  9. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.