Мрнявчевичі

Мрнявчевичі
Герб роду
РодоначальникМрнява

Мрнявчевичі (серб. Мрњавчевићи) — середньовічний сербський шляхетний рід часів Сербського царства та періоду його занепаду. Рід володів регіоном Македонія. У 1366—1395 роках центральним містом володів Мрнявчевичів був Прилеп.

Історія

Родоначальником династії вважається Мрнява, чий батько, на ім'я Мрнян, служив казначеєм сербського короля Стефана Уроша I та його дружини Єлени Анжуйської при їхньому дворі в Требинє[1]. Історик з Дубровника Мавро Орбіні (1563—1610) писав, що рід походить із краю Захумлє[2]. Ймовірно, рід покинув край після його завоювання Боснією 1326 року й оселився в Ливно. 1350 року Мрнявчевичі підтримали боснійську кампанію царя Стефана Душана, маючи надію відвоювати Захумлє[3].

Володіння Вукашина та Углєші Мрнявчевичів

Мрнява мав двох синів: Вукашина та Йована Углєшу. На думку Мавро Орбіні, яку підтримав Павел Йозеф Шафарик, у Мрняви був ще один син — Гойко[d][4]. Вукашин та Углєша загинули в битві на річці Мариці 1371 року проти османів. Після цієї битви, в якій також загинув цар Стефан Урош V, Сербське царство розпалося. Син Вукашина, Марко Мрнявчевич, успадкував володіння своєї родини та правив ними до своєї загибелі 1395 року.

Родове дерево

Примітки

  1. ↑ Lee, Gerald Stanley (1906). The voice of the machines: an introduction to the twentieth century. The Mount Tom Press. с. 314.
  2. ↑ Soulis, 1984, p. 92.
  3. ↑ Fine, 1994, pp. 362–363.
  4. ↑ Boskovic, Vladislav (2009). King Vukasin and the Disastrous Battle of Marica. GRIN Verlag. с. 2. ISBN 978-3640492435. Процитовано 9 березня 2020.

Джерела