Мрнявчевичі

Мрнявчевичі
	Герб роду
Родоначальник	Мрнява

Мрнявчевичі (серб. Мрњавчевићи) — середньовічний сербський шляхетний рід часів Сербського царства та періоду його занепаду. Рід володів регіоном Македонія. У 1366—1395 роках центральним містом володів Мрнявчевичів був Прилеп.

Історія

Родоначальником династії вважається Мрнява, чий батько, на ім'я Мрнян, служив казначеєм сербського короля Стефана Уроша I та його дружини Єлени Анжуйської при їхньому дворі в Требинє^[1]. Історик з Дубровника Мавро Орбіні (1563—1610) писав, що рід походить із краю Захумлє^[2]. Ймовірно, рід покинув край після його завоювання Боснією 1326 року й оселився в Ливно. 1350 року Мрнявчевичі підтримали боснійську кампанію царя Стефана Душана, маючи надію відвоювати Захумлє^[3].

Мрнява мав двох синів: Вукашина та Йована Углєшу. На думку Мавро Орбіні, яку підтримав Павел Йозеф Шафарик, у Мрняви був ще один син — Гойко^[d]^[4]. Вукашин та Углєша загинули в битві на річці Мариці 1371 року проти османів. Після цієї битви, в якій також загинув цар Стефан Урош V, Сербське царство розпалося. Син Вукашина, Марко Мрнявчевич, успадкував володіння своєї родини та правив ними до своєї загибелі 1395 року.

Родове дерево

Мрнява (відомий у джерелах 1280—1289), казначей королеви Єлени Анжуйської
- Вукашин (1320—1371), король сербів та греків (1366—1371)
  - Марко (1335—1395), титулярний король Сербії (1371—1395)
  - Андріяш (відомий у джерелах 1371—1395)
  - Іваніш
  - Дмітар (прибл. 1365—1410)
  - Олівера
- Йован Углєша (?–1371), деспот, правитель Сере (1356—1371)
  - Твртко
  - Углєша
  - Євпраксія

Примітки

↑ Lee, Gerald Stanley (1906). The voice of the machines: an introduction to the twentieth century. The Mount Tom Press. с. 314.
↑ Soulis, 1984, p. 92.
↑ Fine, 1994, pp. 362–363.
↑ Boskovic, Vladislav (2009). King Vukasin and the Disastrous Battle of Marica. GRIN Verlag. с. 2. ISBN 978-3640492435. Процитовано 9 березня 2020.

Джерела

Fine, John V. A. The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. — Ann Arbor, Michigan : University of Michigan Press, 1994.
Orbini, Mauro. Il Regno de gli Slavi hoggi corrottamente detti Schiavoni. — Pesaro : Apresso Girolamo Concordia, 1601.
Орбин. Краљевство Словена. — Београд : Српска књижевна задруга, 1968.
Рудић, Срђан. О првом помену презимена Мрњавчевић // Историјски часопис. — 2001. — Вип. 48. — С. 89–97.
Soulis, George Christos. The Serbs and Byzantium during the Reign of Tsar Stephen Dušan (1331–1355) and his Successors. — Washington, District of Columbia : Dumbarton Oaks, 1984. — ISBN 0-88402-137-8.
Aleksa Ivić; Dušan Mrđenović; Dušan Spasić; Aleksandar Palavestra. Rodoslovne tablice i grbovi srpskih dinastija i vlastele. — Beograd : Nova knjiga, 1987.

Портал «Сербія» Портал «Історія»

[1] Lee, Gerald Stanley (1906). The voice of the machines: an introduction to the twentieth century. The Mount Tom Press. с. 314.

[FOOTNOTESoulis1984p._92-2] Soulis, 1984, p. 92.

[FOOTNOTEFine1994pp._362–363-3] Fine, 1994, pp. 362–363.

[Boskovic-4] Boskovic, Vladislav (2009). King Vukasin and the Disastrous Battle of Marica. GRIN Verlag. с. 2. ISBN 978-3640492435. Процитовано 9 березня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]