Моше Менухін

Моше Менухін
משה מנוחין
Ім'я при народженні	Моше Мнухін
Народився	12 листопада 1893(1893-11-12) Гомель, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер	4 лютого 1982(1982-02-04) Санта-Клара, Санта-Клара, Каліфорнія, США
Громадянство	Російська імперія  США
Національність	єврей
Діяльність	письменник
Alma mater	Нью-Йоркський університет
Мова творів	англійська
Magnum opus	The Decadence of Judaism in Our Time
Батько	Іцхак Айзік Менухін
Родичі	Жерар Менухін
У шлюбі з	Марута Шор
Діти	Єгуді Менухін Хефціба Менухін^[he] Ялта Менухін^[he]

|родичі=

Моше Менухін (англ. Moshe Menuhin, івр. משה מנוחין, уродж. Мнухін; нар. 12 листопада 1893, Гомель, Могильовська губернія, Російська імперія — пом. 4 лютого 1982, Санта-Клара, Каліфорнія, США) — американський письменник і педагог. Відомий антисіоніськими поглядами. Батько Єгуді Менухіна.

Біографія

Моше Менухін народився в Гомелі в родині литовських євреїв Сари Ліби та Іцхака Айзіка Менухіна багатого торговця зерном. Доводиться правнуком рабину Ісраелю Ноаху Шнеєрсону, головному рабину Ніжина. Після смерті батька виховувався дідом, Єгудою Менухіним, одним з очільників Хабаду у Гомелі[1].

Коли сім'я переїхала до Палестини, Моше навчався у хедері в Єрусалимі. Потім серед перших учнів закінчив гімназію «Герцлія»[2].

Менухін був одружився із Мерутою (Мір'ям) Шор, донькою різника з Неве-Цедек.

У 1915 Менухін приїхав до Сполучених Штатів, щоб завершити свою освіту. Навчався в Нью-Йоркському університеті, де він вивчав математику, політичні науки і викладання.

В кінці 1919 він і його дружина отримали громадянство США. Пізніше переїхав до Каліфорнії, де працював викладачем івриту.

Менухін був батьком скрипаля Ієгуді Менухіна, піаністок Хефціби^[he] та Ялти^[he] Менухіних. Дід публіциста, заперечувача Голокосту Жерара Менухіна

Переконання

Його антисіоніські переконання були предметом спорів протягом багатьох років. У 1951 році Моше Шарет адресував йому відкритого листа, намагаючись змінити погляди Менухіна.

Автор творів

• «Занепад юдаїзму в наші часи»[3]
• «Інший бік медалі»[4]
• «Камо грядеши, сіоністський Ізраїлю?»[5]
• «Пам'яті графа Фольке Бернадота»[6]
• «Єврейська критика сіонізму»[7]
• «Єврейська дитина в царській Росії. Моше Менухін описує життя в єврейському гето царської Росії»[8]
• «Сага Менухіна: автобіографія Моше Менухіна»[9].

Примітки

1. Oded. סיפורי ארץ-ישראל - מצבות מדברות 1950 – 1850: שיינדל ניימן (מנוחין). israelitombstones. (івр.)
2. מנחת זכרון לתלמידי המחזור הראשון של הגמנסיה העברית הראשונה בארץ ישראל // Га-Поель га-цаїр. — 18 серпня 1913. — № 43-44. — С. 24.Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. (івр.)
3. Moshe Menuhin. The Decadence of Judaism in Our Time. — Бейрут : Institute for Palestine Studies, 1969. — 589 с. (англ.)
4. Moshe Menuhin. The Other Side of the Coin. — Circa, 1967.
5. * Moshe Menuhin. Quo Vadis Zionist Israel?: A 1969 Postscript to The Decadence of Judaism in Our Time. — Бейрут : Institute for Palestine Studies, 1969. — 89 с. (англ.)
6. Moshe Menuhin. In memory of Count Folke Bernadotte of Sweden, United Nations mediator on Palestine. — Нью-Йорк : League of Arab States, Arab Information Center, 1969. (англ.)
7. Moshe Menuhin. Jewish critics of Zionism : a testamentary essay, with the stifling and smearing of a dissenter. — Нью-Йорк : League of Arab States, Arab Information Center, 1974. — 59 с. (англ.)
8. A Jewish child in Czarist Russia Moshe Menuhin describes life in a Jewish ghetto of Czarist Russia. — Голлівуд : Center for cassette studies, 1976. (англ.)
9. The Menuhin saga: the autobiography of Moshe Menuhin. — Лондон : Sidgwick & Jackson, 1984. — 278 с. — ISBN 9780283989476. (англ.)

Посилання

• Grace Halsell. Like Father, Like Son: A Tribute to Moshe and Yehudi Menuhin // Washington Report on Middle East Affairs. — липень 1996. — С. 18. [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)