Моріс Надо

Моріс Надо
фр. Maurice Nadeau
Моріс Надо у Театрі Одеон, квітень 2011 року
ПсевдоJoë Christmas
Народився21 травня 1911(1911-05-21)
Париж, Третя французька республіка
Помер16 червня 2013(2013-06-16) (102 роки)
Париж
ГромадянствоФранція Франція
НаціональністьФранція Франція
Діяльністьлітературний критик, літературознавець, видавець
Alma materЕколь Нормаль в Ліоні
Знання мовфранцузька[1]
ЗакладCombatd, Éditions du Pavoisd, Buchet/Chasteld, Меркюр де Франс, Нувель Обс, L'Express, Видавництво «Julliard», Les Lettres nouvellesd, Деноель, Робер Лаффон, Кензен літтерер і Q3579425?
УчасникДруга світова війна
ПартіяФранцузька комуністична партія (1932) і Communist League (France, 1930)d
ДітиClaire Nadeaud і Gilles Nadeaud
НагородиВелика Національна премія з літератури (1988). Орден Мистецтв і літератури
IMDbID 1233618

Моріс Надо (фр. Maurice Nadeau; 21 травня 1911(19110521), Париж — 16 червня 2013, там само) — французький літературний критик, історик літератури, видавець. Був батьком французької акторки Клер Надо.

Біографія

Втратив батьків під час Першої світової війни. Закінчив Еколь Нормаль в Ліоні. На студентській лаві активно зайнявся політикою. В 1930 році вступив в ФКП, в 1932 році був виключений за опозиційні настрої. Став членом троцькістської Міжнародної робочої партії П'єра Навіля, зблизився з лівим крилом сюрреалізму (Бретон, Арагон, Жак Превер, Бенжамін Пере). З 1936 року вчителював у Праді і Тьє. Під час Другої світової війни брав участь в Опорі, його осередок, в якій серед інших був Давид Руссе, потрапила в облаву, багато її члени опинилися в таборах. Надо за допомогою дружини Давида Руссе зумів уникнути депортації.

Після Визволення вів літературну сторінку в журналі (journal) Combat, який очолював Альбер Камю. Зблизився з Жоржем Батаєм, Рене Шаром, Анрі Мішо, Генрі Міллером, Клодом Сімоном. Брав участь у виданні творів маркіза де Сада, захищав Селіна. Потім працював у різних видавництвах, включаючи Mercure de France (1949–1953), і виданнях ( France-Observateur , 1952–1959; L'Express, 1959–1964; Les Lettres nouvelles, 1953—1976). Зблизився з Сартром. Під час війни в Алжирі підписав Маніфест 121 (1960) з протестом проти колонізаторської політики держави.

15 березня 1966 року випустив перший номер двотижневого літературного огляду La Quinzaine littéraire, що видається донині. В 1977 році заснував видавництво, по журналу отримало назву Les Lettres nouvelles, де працював до смерті, з 1984 року — під ім'ям видавця Éditions Maurice Nadeau. Тут, серед багато іншого, були опубліковані книги Кутзее, дебютний роман Уельбека Розширення простору боротьби та інші. Надо, критик і видавець, відкрив для французького читача десятки авторів європейського та світового масштабу.

Помер у віці 102 роки.

Праці

Власні книги

  • Історія сюрреалізму / Histoire du surréalisme, Le Seuil, 1945; Points-Seuil 1970
  • Документи з історії сюрреалізму / Documents surréalistes, Le Seuil, 1948.
  • Сьогоднішня література / Littérature présente, Corréa, 1953
  • Michel Leiris et la quadrature du Cercle, essai, Julliard, 1963; Maurice Nadeau, 2002.
  • Післявоєнний французький роман / Le Roman français depuis la guerre, essai, Gallimard, 1969; Le Passeur, 1992.
  • Gustave Flaubert, écrivain, études, Denoël, 1969; Maurice Nadeau, 1980.
  • Grâces leur soient rendues, Albin Michel, 1990 і 2011
  • Une vie en littérature. Conversations avec Jacques Sojcher, Complexe, 2002 (бесіди про літературу)
  • Sade, l'insurrection permanente, Maurice Nadeau, 2002
  • Serviteur! Souvenirs littéraires, Albin Michel, 2002 (спогади)
  • Journal en public, Maurice Nadeau / La Quinzaine littéraire, 2006
  • Le Chemin de la vie, entretiens avec Laure Adler, Verdier, 2011 (бесіди про літературу)

Підготовлені видання

  • Marquis de Sade: Œuvres, précédé de Exploration de Sade, La Jeune Parque, 1947.
  • Gustave Flaubert: Œuvres complètes et Correspondance, 18 тт., Rencontre, 1965–1983
  • Антологія французької поезії / Anthologie de la poésie française, 12 тт., Rencontre (Lausanne), 1966–1967 (у співавторстві)
  • Album Gide, Bibliothèque de la Pléiade / Gallimard, 1985
  • Ferdinando Scianna, Actes-Sud, 2008.

Визнання

Велика Національна премія з літератури (1988). Орден Мистецтв і літератури. Про Моріса Надо зняті 4 документальних фільми.

Посилання

Фіделя Кастро

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.