Морське Око

Морське Око
Морське Око
Морське Око
49°11′ пн. ш. 20°4′ сх. д. / 49.183° пн. ш. 20.067° сх. д. / 49.183; 20.067
Розташування
Країна  Республіка Польща
Регіон Ґміна Буковіна-Татшанська
Прибережні країни Польща
Геологічні дані
Тип льодовикове озеро
Гірський хребет Карпати
Природоох. тер-я Татранський національний парк
Розміри
Площа поверхні 0,3493  км²
Висота 1 395,4 м
Глибина макс. 50,8  м
Довжина 0,862  км
Ширина 0,566  км
Берегова лінія 2,45 км
Об'єм 9,935 кубічний гектометр
Вода
Басейн
Витікають Руб'ячий потік
Країни басейну Республіка Польща
Інше
Міста та поселення Закопане
Geonames 764398
Морське Око. Карта розташування: Польща
Морське Око
Морське Око (Польща)
Мапа

CMNS: Морське Око у Вікісховищі

Морське Око — найбільше та найвідоміше озеро у Татрах. Розташоване в польській частині Татр, у долині Риб'ячого Потоку, на висоті 1395 м. Морське Око було визнане журналістами The Wall Street Journal одним з п'яти найкрасивіших озер у світі[1].

Морське око вид на озеро в кількох кроках від головного входу
Вид на озеро одне найбільше в Татрах.

Площа плеса 34,5 га, глибина — до 51 м. Сусідні гори вищі за рівень води майже на кілометр.

Характеристика

Це озеро післяльодовикового походження з карово-мореновим характером. Воно заповнює видовбану льодовиками скельну чашу (Kocioł Morskie Oka), закриту з півночі засувом, на якому лежить кінцевий моренний насип. Морське Око має площу 34,93 га, має довжину 862 м, ширину 568 м і досягає 50,8 м у найглибшій точці (вимірювання WIG з кінця квітня 1934 року при дуже високому рівні води за розрахунками Юзефа Шафлярського)[2].

Вода зелена (рівень IV за шкалою Фореля-Уле), а її прозорість дослідники оцінили від 11 (Юзеф Шафлярський) до 14 м (Людомир Савицький)[2]. Є чітко відокремлені шари води, так звані термоклини. Вимірювання, проведене 2 серпня 1937 року, показало, що верхній шар води, добре перемішаний хвилями, мав товщину лише 3 м і мав температуру 12,1 °C. До глибини 10 м температура знижувалася майже на 1 °С/м, від 10 до 20 м значно менше (близько 0,25 °С/м). Нижче 20 м, аж до самого дна, температура була вже постійною (близько 4 °С). Озеро зазвичай замерзає в листопаді і тане в травні, але є великі відмінності в окремі роки.

Назва «Морське око» є перекладом з німецької. Більш рання назва, яку використовували горяни, — Білий Став. Вперше згадується в 1650 році. Німецькі переселенці зі Спишу називали татрські озера «морськими очима» (Meeraugen) [9] .

Морське Око також називали озером Рибовим озером або Рибовим Ставом, оскільки це одне з небагатьох природних татрських озер. Його живлять два постійні потоки: Чорноставський потік, що стікає каскадами Чорноставської Сіклави, та Мніховий Потік, утворюючи Подвійну Сіклаву. В озеро також впадає кілька сезонних водотоків, напр. з Широкого і Морков'яного Кулуару. Рибовий Потік витікає зі ставка, розливаючись у початковій частині на кілька Рибових Ставків: Мале Морське Око, Жаб’яче Око, Мале Жаб’яче Око[3].

Природа

Вид на Озеро Морське Око

Навколо озера росте гірська сосна, а в ньому вражаючий кедр. На берегах росте багато рідкісних для Польщі видів рослин: гронянка багатороздільна, пухівочка альпійська, осока Ляхеналя, аконіт коматий, осока бідноцвіта, полин скельний, нечуйвітер волохатий, шолудивник Гакетта, ліннея північна, очанка барвиста[4].

Морське Око — одне з небагатьох татрських озер, де живе природна форель (деякі інші татрські озера були зариблені людьми)[5]. На початку вересня 2021 року над Морським Оком вперше в історії зафіксували появу бобра. Його присутність була виявлена ​​послідовно в двох місцях на березі озера. Ця особина пережила зиму. Навесні 2022 року він вирушив на пошуки нових територій. Він піднявся на перевал Шпігласова, звідки впав у прірву в бік Долини п’яти польських ставків і загинув[6].

Морське Око взимку
Панорама озера

Туристичні стежки

Татранська магістраль з Toporowa Cyrhla через Psia Trawka, Rówień Waksmundzka, далі по дорозі до Морського Ока і поруч із Чорним Ставом під Рисами.
  • Час прогулянки від водоспадів Міцкевича до притулку над Морським Оком: 1:30 год, ↓ 1:15 год.
  • Час прогулянки від притулку до Чорного Ставу: 50 хв, ↓ 40 хв.
  • Час прогулянки від притулку до вершини Риси: 3:50 год, ↓ 3:10 год.
Татранська магістраль асфальтована дорога від автостоянки на галявині Палениця Білчанська (8,5 км, недоступна для приватних автомобілів), з’єднується з червоною стежкою перед водоспадом Міцкевича (2:20 год., ↓ 1:55 год.)
Татранська магістраль навколо озера (прибл. 50 хв.)
через Свистівку Розтоцьку до притулку PTTK в Долині П’яти Польських Ставків (2 год., в інший бік 1:40 год.)
до перевалу Шпігласова (Ceprostrada) (2:15 год, ↓ 1:40 год)[7]

.

Джерела

  1. Great Lakes Around the World [1] [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  2. а б Józef Nyka. Dolina Rybiego Potoku (Morskiego Oka). Monografia krajoznawcza. — Warszawa : Sport i Turystyka, 1956.
  3. Władysław Cywiński. Grań Żabiego. — Poronin : Wydawnictwo Górskie, 1999. — ISBN 83-7104-024-5.
  4. Zbigniew Mirek; Halina Piękoś-Mirek. Czerwona księga Karpat Polskich. — Warszawa : Instytut Botaniki PAN, 2008. — ISBN 978-83-89648-71-6.
  5. Władysław Szafer. Tatrzański Park Narodowy. — Zakład Ochrony Przyrody PAN, 1962.
  6. Bartłomiej Kuraś. Tatry. Bóbr znad Morskiego Oka nie żyje. Wspiął się na Szpiglasową Przełęcz (2110 m n.p.m.) i spadł w przepaść.
  7. Tatry. Zakopane i okolice. Mapa w skali 1:27 000. — Warszawa : ExpressMap Polska, 2005. — ISBN 83-88112-35-X.

Посилання