Сюжет фільму оповідає про американця, який намагається звести рахунки з життям в японському «Лісі самогубців», де зустрічає японця зі схожою мотивацією. Знімання почалося 28 липня 2014 року і проходило в місті Фоксборо, штат Массачусетс, а також на території Японії. Прем'єра фільму відбулася в основному конкурсі Каннського кінофестивалю 2015 року[1][2].
Сюжет
Історія про американця (Меттью Макконахі), який вирушає в «Ліс самогубців», щоб накласти на себе руки біля підніжжя гори Фудзіяма - популярному місці для суїциду. Перед тим як проковтнути смертельну дозу снодійного, він зустрічає японця (Кен Ватанабе), який також хоче накласти на себе руки, разом чоловіки починають подорож по лісу, водночас аналізуючи своє життя[3].
5 грудня 2013 року було оголошено, що Гас Ван Сент буде режисером фільму «Море дерев» про японський «Ліс самогубців»[3]. 4 лютого 2014 року Меттью Макконахі приєднався до акторського складу фільму, як один з головних персонажів — другого мав зіграти Кен Ватанабе[4]. 13 травня з'явилася інформація, що продюсер Кен Као фінансуватиме фільм через свою компанію Waypoint Entertainment[8], другим продюсером виступив Джил Неттер і його фірма Netter Productions[3]. 15 травня було оголошено, що Наомі Уоттс виконає головну жіночу роль в цьому фільмі, бюджет якого оцінюється в 25—28 млн доларів[5]. Під час Каннського кінофестивалю, були продані права на дистрибуцію фільму: компанія Entertainment One буде дистриб'ютором стрічки у Великій Британії, Австралії та Новій Зеландії, а Sony Pictures Worldwide на території Східної Європи, Латинської Америки і Скандинавії[9]. 15 серпня Кетрін Аселтон приєдналася до акторського складу, вона зіграє роль жінки, яка має стосунки з персонажем Макконахі[6][10]. 30 вересня було оголошено, що Джордан Джаваріс також виконає одну з ролей у цьому фільмі[7].
Знімання
15 травня 2014 року Макконахі і режисер Гас Ван Сент розповідали про майбутній фільм, початок роботи було заплановано на 15 липня, Ван Сант сказав: «Моя остання надія, спробувати зняти фільм в Японії, якщо все піде дуже складно, ми, напевно, переїдемо знімати на північний захід США, де є схожі природні ландшафти»[11].
Основне знімання фільму стартувало 28 липня 2014 року в місті Фоксбро[12]. Знімальна група працювала в глибині лісу в державному лісі Гілберт Хіллс[en], а також в каплиці біля річки Кокассет[en][13]. Публіцист Грегг Діамант писав: «Кінематографісти оглянули близько п'яти місць по всій країні. Події фільму відбуваються в Японії і на північному сході США, ми вибрали штат Массачусетс. Це гарне місце»[14].
Знімання в Массачусетсі тривало до вересня, після чого — перемістилося в Японію[14]. Основне знімання завершили 30 вересня 2014 року, потім почалася стадія постпродакшену в Лос-Анджелесі[15].
За підсумками прем'єрного показу фільму на Каннському фестивалі журналісти з онлайн-видання Lenta.ru написали наступний відгук:
Все настільки сумно і передбачувано, що тільки диву даєшся. Маса банальних ремінісценцій з минулого (герой весь час згадує сварки з дружиною) муляють очі, фільм буксує, більше нагадуючи учнівську замальовку студента кіношколи, ніж роботу автора такого рівня. Крайністю виглядає повільне знімання природи в дусі програм National Geographic, фіксація на тих самих деревах, яких дійсно море, печерах, квіточки та інших японських красотах. І ще ця нав'язлива музика, що супроводжує кожен крок персонажів - як з первісної ери кіно. Режисер стверджує, що надихнувся самурайськими історіями про самогубства, але щоб це зрозуміти, доводиться побороти двогодинний сон і звикнути до вираження страждання на обличчі головною сучасної кінозірки Америки, неможливо пов'язувалася з його звичним образом крутого чувака. Загалом, найбільше розчарування фестивальної програми[16].
Антон Долін з журналу «Афіша» назвав фільм «мабуть, самою провальною роботою режисера», автор зазначив, що в ньому немає тієї метафізики, якій Ван Сент упивався в етапних фільмах схожого змісту — «Джеррі» або "Останніх днях ", у лише містично-пишномовності банальності в дусі пізнього М. Найта Шьямалана. Він підсумував:
Чому майстер дав маху, можна тільки гадати. Сценарій - гидота, музика - жах, актори безпорадні, хоч і стараються, але підпис щось під цим ставив режисер, і нема кого звинувачувати, крім нього. Не виключено, що смерть занадто серйозний матеріал, щоб захоплюватися їм настільки серйозно і надовго. Або расстанешься з життям, або - що переважно, але теж не цукор - перетворишся на посміховисько[17].
Також відзначався неймовірно низький рейтинг фільму — більшість критиків поставило кінострічці оцінку «дуже погано»[16]. Так, в свою чергу, штатний критик газети Variety Джастін Чанг поскаржився, що в цю кінострічку «запхали відразу декілька поганих фільмів»[18]
На сайті Rotten Tomatoes фільм має рейтинг 0 % із середньою оцінкою 2,5 бали з 10 на основі 11 рецензій[19].
