Монолітні конструкції

Монолітний каркас будівлі
Вкладання арматури перед заливанням бетону при спорудженні залізобетонної монолітної конструкції
Монолітна споруда релігійного храму в Петрі (Йорданія)

Монолі́тні констру́кції (англ. monolithic structures) — будівельні конструкції, виготовлені як єдине ціле (моноліт) безпосередньо на місці зведення будинку або споруди[1] шляхом вкладання бетонної суміші й арматури в попередньо підготовлену опалубку.

Використання

До монолітних належать переважно бетонні й залізобетонні конструкції. Монолітними є також архітектурні об'єкти та їхні елементи, отримані шляхом оброблення суцільних природних кам'яних порід.

Застосування монолітних конструкцій у будівництві дозволяє споруджувати як типові будівлі, прямокутні у плані й профілі, так і унікальні залізобетонні споруди довільної конфігурації (наприклад, телевізійні вежі, ядерні реактори), деякі гідротехнічні споруди тощо. Монолітні конструкції застосовують при великих експлуатаційних навантаженнях, при зведенні будинків і споруд у сейсмічних районах, при спорудженні військових об'єктів, тунелів метро тощо.

Монолітними роблять (застосовуючи опалубку), наприклад, масивні фундаменти під колони та енергетичне або технологічне устаткування, балки, колони, стіни, аркові і склепінчасті покриття з тонкостінних оболонок, ребристі й безбалкові перекриття, деякі багатоповерхові будинки, градирні, баштові копри, водонапірні башти, резервуари, силосні споруди, димові труби, басейни.

Переваги

Одна з головних переваг монолітних конструкцій полягає в тому, що втрата окремих елементів конструкції не перетворює її в миттєво змінну структуру, тобто не призводить до негайного руйнування. Особливо ефективними монолітні конструкції є при створенні споруд, які не підлягають розчленуванню (наприклад, потужні фундаменти під верстати з високими динамічними навантаженнями).

При спорудженні монолітних конструкцій полегшується вирішення проблем, пов'язаних зі стиками елементів, їхньою герметизацією. Це в свою чергу сприятливо позначається на гідроізоляції конструкції, звуко- та теплоізоляції.

Недоліки

Процес заливання бетону в монолітному будинку — досить трудомісткий і складний, вимагає кваліфікованих фахівців. Фасади в таких будівлях досить швидко втрачають свою привабливість. Це відбувається через те, що в монолітних будинках у зимовий період виникають містки холоду, що сприяють руйнуванню зовнішнього оздоблення. Монолітна стіна має відносно високу теплопровідність і тому вимагає утеплення, яке коштує дорожче в порівнянні з кладкою з блоків чи цегли. Також для стін характерна відсутність паропроникності, тобто стіни «не дихають» і це обов'язково потрібно компенсувати примусовою вентиляцією.

Див. також

Примітки

  1. ↑ «Монолітні конструкції» [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Джерела

  • Залізобетонні конструкції: підручник / П. Ф. Вахненко, А. М. Павліков, О. В. Горик, В. П. Вахненко; за ред. П. Ф. Вахненка. — К. : Вища школа, 1999. — 508 с.
  • ДБН Д 2.2-6-99 Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні.
  • ДСТУ Б В.2.6 -156:2010 Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування.
  • Єврокод 2. ДСТУ-НБ EN 1992-1-1:2011 Проектування залізобетонних конструкцій.