Молоштанов Микола Іванович

Молоштанов Микола Іванович
Народження6 грудня 1908(1908-12-06) Редагувати інформацію у Вікіданих
Литовка, Охтирський район, Богодухівська округа, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть25 грудня 1994(1994-12-25) Редагувати інформацію у Вікіданих (86 років)
 Київ, Україна
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет Редагувати інформацію у Вікіданих і пейзаж Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняХарківський художній інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник
ВчительПрохоров Семен Маркович Редагувати інформацію у Вікіданих і Шаронов Михайло Андрійович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленНаціональна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГолембієвська Ангеліна Володимирівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиГолембієвська Тетяна Миколаївна Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За оборону Сталінграда»

Микола Іванович Молоштанов (нар. 6 грудня 1908, Литовка — пом. 25 грудня 1994, Київ) — український художник; член Спілки художників України з 1945 року; співзасновник Державного художнього фонду УРСР (1940). Чоловік художниці Ангеліни Голембієвської, батько художниці Тетяни Голембієвської, дід скульптора Миколи Зноби.

Біографія

Народився 6 грудня 1908 року в селі Литовці (тепер Охтирський район Сумської області, Україна). 1929 року закінчив Харківський художній інститут (викладачі Семен Прохоров, Михайло Шаронов). Впродовж 1931–1933 років працював у ньому асистентом кафедри графіки. Протягом 1932–1941 років створював плакати для харківського видавництва «Мистецтво».

Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медаллю «За оборону Сталінграда»[1]. Член КПРС з 1954 року.

Могила Миколи Молоштанова, Байкове кладовище

Жив у Києві в будинку на вулиці Герцена № 6, квартира 7. Помер у Києві 25 грудня 1994 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′3.6″ пн. ш. 30°30′3.1″ сх. д. / 50.417667° пн. ш. 30.500861° сх. д. / 50.417667; 30.500861).

Творчість

Працював в галузі станкового живопису. Писав у реалістичному стилі портрети, пейзажі. Серед робіт:

  • серія «Українські пейзажі» (1945—1994);
цикли
  • «Дніпро» (1957);
  • «Київ» (1958);
живопис
  • «Електромолотьба в колгоспі» (1935);
  • «Відпочинок» (1936);
  • «Збір урожаю» (1939, панно для павільйону УРСР на Всесосоюзній сільськогосподарській виставці у Москві);
  • «Жінка» (1940);
  • «О. Малошенко» (1945);
  • «Герой Соціалістичної Праці М. Братко» (1949);
  • «Пароплав „Росія“ у Ялтинському порту» (1957);
  • «Весна» (1958);
  • «Сонячний день» (1960);
  • «На околиці» (1961);
  • «Сутінки» (1961);
  • «Піонери» (1961);
  • «Збір винограду» (1962);
  • триптих «Свято врожаю» (1967).

Брав участь в оформленні масових свят і демонстрацій у Харкові та Києві.

Учасник всеукраїнських мистецьких виставок з 1952 року, всесоюзних з 1957 року.

Примітки

  1. ↑ Пам'ять народу. [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література