Мокроусов Анатолій Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мокроусов.
Мокроусов Анатолій Олексійович
Народився14 квітня 1943(1943-04-14) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ізмайлово (Ульяновська область), Бариський район, Ульяновська область, РРФСР, СРСР
Помер9 січня 2021(2021-01-09) Редагувати інформацію у Вікіданих (77 років)
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик
Alma materКиївський технологічний інститут легкої промисловості (1970) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України IV скликання Редагувати інформацію у Вікіданих, Верховна Рада України III скликання Редагувати інформацію у Вікіданих і Верховна Рада України I скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих і Єдність Олександра Омельченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову відзнаку» медаль «Ветеран праці» орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Анатолій Олексійович Мокроусов (14 квітня 1943(19430414) — 9 січня 2021)[1] — український політичний діяч. Народний депутат України 1-го (1990—1992), 3-го (1998—2002) та 4-го (2002—2006) скликань.

Життєпис

Народився 14 квітня 1943 (селище Ізмайловка, Баришський район, Ульяновська область, Росія).

Освіта: Київський технологічний інститут легкої промисловості (1970), інженер-хімік-технолог.

  • З 1960 — слюсар Київського комбінату штучного волокна.
  • З 1962 — студент Київського технологічного інституту легкої промисловості.
  • З 1963 — служба в армії.
  • З 1966 — студент Київського технологічного інституту легкої промисловості.
  • З 1970 — помічник майстра, начальник зміни, з 1971 — секретар комітету комсомолу Київського комбінат хімічного волокна.
  • З 1973 — начальник цеху, заступник начальника відділу, з 1979 — заступник секретаря, секретар парткому КПРС Київського ВО «Хімволокно».
  • З 1984 — другий секретар, з травня 1987 — перший секретар Дніпровського райкому КПРС міста Києва.
  • З 1988 — перший секретар Ватутінського райкому КПРС міста Києва.
  • З 1990 — голова Ватутінської райради міста Києва, голова райвиконкому.
  • Квітень 1992—1994 — Представник Президента України в Ватутінському районі міста Києва[2][3].
  • З 1994 — голова Ватутінської райради міста Києва.
  • Липень 1995 — травень 1998 — голова Ватутінської райдержадміністрації міста Києва[4][5].
  • Вересень 2001 — квітень 2002 — в.о. голови Деснянської райдержадміністрації міста Києва[6][7].
Могила Анатолія Мокроусова, Лук'янівське кладовище

Народний депутат України 12(1-го) скликання з березня 1990 (2-й тур) до червня 1992, Троєщинський виборчий округ № 19, місто Київ. Член Комісії мандатної і з питань депутатської етики (з червня 1990)[8]. На час виборів: перший секретар Ватутінського райкому КПУ.

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчий округ № 213, місто Київ. Член фракції СДПУ(О) (травень 1998 — листопад 2001), член фракції партії «Єдність» (з листопада 2001). Член Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (з липня 1998, з 2000 — Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування). Член Української партії «Єдність» (2001—2004).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчий округ № 215, місто Київ, висунутий Виборчим блоком політичних партій «Єдність». За 25.92 %, 22 суперників. Член групи «Народовладдя» (жовтень 2002 — травень 2004), уповноважений представник групи «Демократичні ініціативи Народовладдя» (травень — вересень 2004), уповноважений представник фракції партії «Єдина Україна» (вересень 2004 — лютий 2006). Член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з червня 2002).

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Блоку Юлії Тимошенко, № 148 в списку.

Був одружений, виховав двох дітей.

Помер на 78-му році життя від коронавірусної хвороби COVID-19 9 січня 2021 року. Похований на Лук'янівському кладовищі Києва (ділянка № 45, 50°27′51.2″ пн. ш. 30°27′3.65″ сх. д. / 50.464222° пн. ш. 30.4510139° сх. д. / 50.464222; 30.4510139).

Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора. Медалі «За трудову відзнаку», «Ветеран праці». Орден «За заслуги» III (січень 1998)[9], II ступенів (квітень 2003)[10]. Почесна грамота Кабінету Міністрів України (березень 2004)[11].

Примітки

  1. ↑ Світлої пам’яті Мокроусова Анатолія Олексійовича. www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  2. ↑ Указ Президента України від 1 квітня 1992 року № 200/92 «Про призначення Представників Президента України у районах міста Києва»
  3. ↑ Указ Президента України від 26 серпня 1994 року № 480/94 «Про звільнення Представників Президента України в районах міста Києва»
  4. ↑ Розпорядження Президента України від 31 липня 1995 року № 143/95-рп «Про призначення голів районних державних адміністрацій м. Києва»
  5. ↑ Розпорядження Президента України від 18 травня 1998 року № 153/98-рп «Про звільнення А. Мокроусова з посади голови Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва»
  6. ↑ Розпорядження Президента України від 7 вересня 2001 року № 240/2001-рп «Про призначення виконуючими обов'язки голів новоутворених районних державних адміністрацій міста Києва»
  7. ↑ Розпорядження Президента України від 30 квітня 2002 року № 102/2002-рп «Про звільнення А. Мокроусова від виконання обов'язків голови Деснянської районної державної адміністрації м. Києва»
  8. ↑ Постанова Верховної Ради УРСР від 28 червня 1990 року № 21-XII «Про обрання Комісії Верховної Ради Української РСР мандатної і з питань депутатської етики»
  9. ↑ Указ Президента України від 23 січня 1998 року № 44/98 «Про відзначення працівників підприємств, установ і організацій міста Києва»
  10. ↑ Указ Президента України від 14 квітня 2003 року № 328/2003 «Про нагородження орденом "За заслуги"»
  11. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 259 «Про нагородження Мокроусова А.О. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Джерела

Посилання