Мишій зелений

Мишій зелений
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Рід: Мишій (Setaria)
Вид:
Мишій зелений (S. viridis)
Біноміальна назва
Setaria viridis
(L.) P.Beauv., 1812

Мишій зелений (Setaria viridis) — вид рослин родини тонконогові.

Будова

Однорічна трав'яниста рослина. Стебло рослини висотою 20–100 см. Перше і друге листя сходів завдовжки 8-16 мм, завширшки 2–3 мм, широколінійне, піхви по краю покриті волосками. Коренева система мичкувата, проникає у ґрунт на 75–170 см і радіально на 33–80 см. Квітки зібрані у колосоподібну щільну волоть (султан) довжиною 3–12 см. Насіння — плівчаста зернівка, овально-яйцеподібна, довжиною 2–2,5 мм, шириною 0,75–1,5 мм, товщиною 0,75–1 мм. З однієї рослини можна отримати 2300 зернин. З достиглого колосся насіння осипається дуже легко[1].

Життєвий цикл

Сходить у квітні-червні (або липень-серпень). Цвіте у червні-вересні. Плодоносить у липні-жовтні[1].

Поширення та середовище існування

Зростає по всій території України на полях, пасовищах. Післяжнивний бур'ян на полях після збирання ярих та озимих ранніх зернових культур, а також в посівах пізніх ярих зернових і просапних по всій Україні, але переважно в південних областях[1].

Практичне використання

Зерно використовується для приготування круп. Колоски збирають відразу після достигання, щоб не осипалися. Їх просушують та вимолочуюють. Потім зерно товчуть у ступі, деруть на круподернях. Крупа з цієї рослини не поступається перед пшоном. У західних районах України та на Поліссі крупу з цієї рослини вимочують і розтирають у дерев'яних або металевих ступах, доки не отримують рідку тістоподібну масу. До тіста додають сирі яйця, молоко, сіль, розмішують і печуть на сковорідці млинці.

Див. також

Галерея

  • Колоски
    Колоски
  • Доросла рослина
    Доросла рослина
  • Насіння
    Насіння

Примітки

  1. ↑ а б в Мишій зелений - Системи захисту від бур’янів — SuperAgronom.com. Superagronom.com (ua-UA) . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018. 

Джерела

  • М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.86


Це незавершена стаття про злакові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.