Михаїл (Десницький)

Михаїл
Народився8 (19) листопада 1761
Топорково (Лосино-Петровський міський округ), Moscow Provinced, Московська губернія, Російська імперія
Помер24 березня (5 квітня) 1821 (59 років) або 6 травня 1821(1821-05-06)[1] (59 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняОлександро-Невська лавра
Країна Російська імперія
Діяльністьправославний священник, православний чернець, Orthodox theologian
Галузьцерковне служінняd[2], monkish lifed[2] і православне богослов’я[2]
Знання мовросійська[2]
Суспільний стандуховенство
Посадамитрополит і єпископ
Конфесіяправослав'я

Митрополит Михаїл (світське ім'я Матвій Михайлович Десницький; *8 листопада 1761, Топоркова — †24 березня 1821, Санкт-Петербург) — єпископ Російської православної церкви, Митрополит Новгородський і Санкт-Петербурзький, Естляндський і Фінляндський. Першенствующий член Святійшого урядового Синоду. Богослов і проповідник, автор ряду богословських творів; член Академії Російської (1802).

Біографія

Народився в сім'ї сільського паламаря. Закінчив Троїцьку духовну семінарію, вивчав богословські науки в Московській духовній академії.

У 1785 році возведений в ієрея до церкви Іоанна Воїна в Москві.

У 1796 році переведений в придворну церкву Зимового Палацу.

У 1799 році прийняв чернечий постриг і призначений придворним ієромонахом. 6 грудня того ж року — архімандрит Юр'єва монастиря і законовчитель в 1-му Кадетському корпусі.

20 червня 1802 хіротонізований на єпископа Староруського, вікарія Новгородської єпархії.

18 грудня 1803 переведений єпископом Чернігівським і Ніжинським.

18 листопада 1806 — архієпископ.

У 1813 році переїздить назад на Московщину, до Санкт-Петербурга; з 30 серпня 1814 — член Святійшого Синоду та Комісії духовних училищ.

З 15 лютого 1815 по 7 лютого 1816 керував Псковською єпархією, залишаючись архієпископом Чернігівським.

З 26 березня 1818 року митрополит Санкт-Петербурзький, Естляндську і Фінляндський, з 25 червня того ж року — митрополит Новгородський, Санкт-Петербурзький, Естляндську і Фінляндський, священноархімандрит Олександро-Невської лаври.

Як і ряд інших ієрархів тієї епохи, перебував у конфлікті з впливовим міністром духовних справ і народної освіти князем А. М. Голіциним, який насаджував ідеї християнського універсалізму; незадовго до своєї кончини скаржився на нього імператору Олександру I.

Помер 24 березня 1821.

Посилання

  1. а б Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 1: А—И / под ред. А. М. Панченко — 1988. — С. 259–260. — ISBN 5-02-027972-2
  2. а б в г Чеська національна авторитетна база даних